Технологія укладання вінілової плитки власноруч

Популярним підлоговим покриттям сьогодні, якому все частіше почали надавати перевагу власники нових осель та комерційних приміщень, стала вінілова плитка. Вона має унікальні характеристики, які в багато чому перевищують інші види покриття. Вініл не лише надає гарний зовнішній вигляд приміщенню, а й слугує в якості захисту вашої підлоги, яка перебуває під постійним навантаженням. Аби вінілова плитка слугувала довго і надійно, доведеться потурбуватися про якісний монтаж, який безпосередньо впливає на термін служби та якість отриманого підлогового покриття.

Які інструменти знадобляться для укладання вінілової плитки?

До того моменту, як ви перейдете до роботи, слід попіклуватися аби під рукою були всі необхідні для роботи інструменти. Для цього вам знадобиться рулетка, аби робити розмітку та будівельний ніж, щоб нарізати вінілову плитку на рівні частини. Для замкового вінілу не потрібно багато зайвих інструментів, а от для клейового також може знадобитися зубчатий шпатель, притискний валик, чиста тканина або губка для видалення зайвого клею та власне клейова суміш для кріплення панелей до основи.

Підготовка вінілової плитки та основи до монтажу

Після того, як ви отримали плитку, необхідно дати їй час на адаптацію у приміщенні. Її слід покласти в горизонтальному положенні на рівну поверхню, де плануєте її встановлювати. Зазвичай у приміщенні має бути стабільна температура без різких перепадів.

Більшість виробників відводять на таку акліматизацію від 24 до 48 годин при температурі приблизно 18-25 градусів, у розпакованому або частково розпакованому вигляді. Точний строк дивіться в інструкції до конкретної колекції.

Поки плитка проходить акліматизацію можна перейти до етапу підготовки основи. Безпосередньо від основи залежить якість підлогового покриття у майбутньому. Навіть незначні нерівності, залишене сміття та тріщини можуть проявитися на поверхні вінілу з часом. Саме тому основа має бути рівною, чистою та сухою. Всі тріщини та перепади необхідно усунути до початку монтажу вінілової плитки. Якщо чорнова поверхня не має ніяких недоліків, вініл можна класти просто зверху. В іншому випадку доведеться зняти старе покриття, вирівняти основу за допомогою вирівнюючих сумішей та дати їй час для повного просихання. Перед тим як переходити до монтажу, чорнову підлогу треба пропилососити як слід, аби не залишилось навіть дрібних крихт.

Два параметри тут варто перевірити вимірюванням, а не на око:

• Рівність. Типова вимога виробників вінілу, це просвіт не більше 2 мм під двометровою контрольною рейкою. Вініл тонкий і повторює форму основи, тому те, що прийнятне під ламінат із підкладкою, під вініл уже завелике.
• Залишкова вологість стяжки. Для цементно-піщаної стяжки зазвичай допускають близько 2 відсотків, для ангідритної приблизно 0,5 відсотка. Свіжа стяжка сохне орієнтовно тиждень на кожен сантиметр товщини, і поспіх тут обертається відшаруванням клею та здуттям покриття.

Докладніше цей етап розібраний в окремому матеріалі про підготовку підлоги до укладання кварц-вінілового покриття.

Вінілова плитка та тепла підлога

Якщо ви плануєте монтаж вінілової плитки разом із системою теплої підлоги, слід звертати увагу на рекомендації виробника, чи сумісна колекція з такими нагрівальними системами. Якщо виробник має відповідні маркування та характеристики виробу, які підтверджують цю сумісність, цілком можливий монтаж вінілу на теплу підлогу.

Необхідно заздалегідь вимкнути нагрівальну систему, аби вона повністю охолола та досягла стабільної температури. Після завершення робіт, не слід одразу вмикати теплу підлогу. Поступово збільшуйте температуру носія, аби не було різких перепадів. Не перевищуйте максимально допустиму температуру нагріву, зазначену виробником.

Про саму систему підігріву є окремий матеріал: електрична тепла підлога за ДБН В.2.5-24:2012.

Покрокова інструкція по укладанню вінілової плитки

1. Перш ніж переходити до нанесення клею на основу, необхідно розкласти декілька рядів плитки на підлозі, аби переконатися у її оптимальному розміщенні, та уникнути надто вузьких фрагментів біля стін. Проведіть базові ліній, від яких будете відштовхуватися при самому монтажі.
2. Розділіть приміщення на зони, аби встигати приклеювати плитку, поки клей не почав просихати. Не слід одразу брати надто велику площу.
3. Ознайомтесь з інструкцією клейової суміші. Деякі клеї потребують витримки перед укладанням покриття.
4. Рівномірно розподіліть клей зубчатим шпателем. Прикладіть край плитки до розмітки, а потім як слід притисніть покриття. Укладайте кожен елемент щільно один до одного, аби не було зазорів та зміщення малюнку. Аби під плиткою не залишилось повітря, її слід розгладжувати від центру до країв.
5. Вініл легко ріжеться, тому вам не складе ніякої важкості відрізати зайві частини по бокам приміщення. Після вкладання плитки, за допомогою притискного валика пройдіться по всій поверхні.
6. Залишок клею потрібно видаляти одразу за допомогою губки.

Клейовий вініл не можна одразу після завершення робіт запускати в експлуатацію. Йому потрібен час для просихання, аби панелі не зсунулися.

У випадку замкового вінілу все куди простіше. Вам лише треба виміряти поверхню, зробивши схему розміщення панелей, а потім зібрати вінілову плитку, як конструктор, кріплячи одну плитку до іншої. Цей тип вінілу можна одразу експлуатувати, адже йому не потрібно висихати і він не зсунеться від навантажень.

Єдине, про що не можна забувати із замковим вінілом, це деформаційні зазори. По всьому периметру приміщення, а також навколо труб, порогів і колон, лишають вільний проміжок орієнтовно 5-10 мм, який потім закривається плінтусом. Покриття лежить плаваючим способом і змінює розміри від температури, тож без цього зазору воно впирається у стіну й піднімається хвилею. Про інші особливості цього типу покриття ми писали в огляді переваг і недоліків вінілового ламінату.