Як обрати постачальника парафіну та стеарину: що перевіряти в паспорті партії

При закупівлі парафіну чи стеарину в першу чергу дивимося на паспорт сировини! На двох мішках парафіну може стояти однакова цифра 56, а всередині буде різна сировина. Один дасть свічку без нагару, другий закіптявить форму на першому ж горінні. Різниця не в назві марки, а в паспорті партії сировини, який мало хто просить перед оплатою. Закупівля парафіну чи стеарину починається не з порівняння цін, а з питання до постачальника: покажіть протокол випробувань саме на цю партію.

З чого починати вибір постачальника парафіну та стеарину

Обирати постачальника парафіну чи стеаринової кислоти треба за паспортом якості на партію, а не за ціною чи назвою марки на мішку. Надійний постачальник дає протокол випробувань з номером партії, датою випуску й фактичними значеннями по кожному показнику. Марка задає лише діапазон норми за стандартом. Як сировина поведеться у вашому виробництві, визначає конкретна партія, і це видно тільки в документі на неї.

Далі розберу, чим паспорт відрізняється від специфікації, що читати в протоколі парафіну та стеарину і які типи постачальників взагалі не дають цих документів. Фактуру беру з реальних протоколів на партії, які проходять через наш склад.

Чому назва марки на мішку нічого не гарантує

Марка парафіну чи стеарину задає лише діапазон норми за стандартом, а не точне значення. Технічний парафін «56» за GB/T 254 має температуру плавлення в межах 48-58 °C. Стеарин 1860 допускає вміст стеаринової фракції C18 від 50 до 70%. Це широкі коридори. Фактичний показник партії лежить у паспорті якості, і саме він визначає поведінку сировини на лінії.

Класичний приклад це парафін П-2. Українські закупівельники досі шукають його за старою радянською назвою, хоча ДСТУ 4153-2003 скасував ГОСТ 23683-89 ще з 1 січня 2004 року. Марки П-2 в чинному стандарті просто немає. Напис «П-2» на мішку сьогодні означає лише, що продавець орієнтується на стару номенклатуру. Що всередині, покаже тільки протокол випробувань. Про те, чим взагалі відрізняються ТУ, ДСТУ і ГОСТ, ми розбирали окремо.

Зі стеарином та сама історія. Позначки 1842 і 1860 це грейди за фракційним складом, а не гарантія температури плавлення. Через наш склад проходила партія 1860 з вмістом C18 близько 66% і партія, де тієї самої фракції було 55%, при однаковій назві на документі. Плавляться вони по-різному, і брусок мила з них виходить різної твердості. Хто рахує рецептуру за назвою марки, а не за паспортом, рано чи пізно отримає партію, що поводиться не так, як попередня.

Чим паспорт якості відрізняється від специфікації

Специфікація це діапазон норм, які виробник обіцяє витримувати для марки. Паспорт якості (протокол випробувань, CoA) це заміри конкретної партії з номером, датою випуску, масою нетто й фактичними значеннями по кожному рядку. Специфікація однакова для всіх партій марки. Паспорт унікальний для кожної. Постачальник, який дає лише специфікацію, показує обіцянку, а не результат.

Для вхідного контролю різниця критична. Специфікацію можна роздрукувати з сайту виробника й підкласти до будь-якого мішка. Паспорт прив'язаний до партії: у ньому стоїть її номер, і цей самий номер має бути на етикетці тари, яку вам привезли. Якщо продавець показує гарний документ, але номер у ньому не збігається з тим, що на мішку, документ не про вашу сировину.

Як звірити паспорт з партією на складі

Паспорт має значення лише тоді, коли його номер збігається з номером партії на тарі. Порядок простий: у протоколі стоїть номер партії, дата випуску й маса нетто, і цей самий номер друкують на етикетці мішка або коробки. Перед прийманням звіряють три речі: номер партії, дату й найменування продукту. Це той самий принцип вхідного контролю, що й у забезпеченні якості будівельної продукції, тільки на рівні сировини. Якщо номери різні, паспорт не про цю сировину, хоч би які гарні там значення.

На великих постачаннях це рятує від підміни. Продавець може показати протокол на еталонну партію, а привезти залишки старої, у якої вже пішов термін або змінилися показники. Стеаринова кислота, наприклад, має обмежений строк придатності: у паспорті партії 20260522102 стоїть дата випуску 22.05.2026 й термін до 21.05.2027. Прострочену партію видно саме за датою в протоколі, а не за виглядом луски, бо на око свіжий і залежаний стеарин не відрізниш. Тому вхідний контроль починають з номера й дати, а вже потім читають показники.

Що перевіряти в паспорті парафіну

У паспорті парафіну першими дивляться на температуру плавлення, вміст олії та колір за шкалою Saybolt. Вміст олії до 0,5% відрізняє повністю рафінований парафін від технічного, де олії допускається до 2%. Що більше олії, то більше кіптяви й нагару. Колір Saybolt від +28 і вміст бензолу до 1 мг/кг підтверджують глибину очистки, критичну для харчового та косметичного застосування.

Візьму реальний протокол. Партія рафінованого парафіну 20260331 за стандартом GB/T 446-2023 показує температуру плавлення 56,70 °C при нормі 54-64, вміст олії 0,44% при нормі до 0,5%, колір Saybolt +30, бензол 0,00 мг/кг, пенетрацію 17. Кожне значення з запасом усередині норми. Це і є те, за що платить закупівельник свічкового чи харчового парафіну: передбачувана партія, а не просто «білий парафін зі складу».

Вміст олії тут головний показник. Олія це недоочищена фракція. Вона знижує температуру плавлення, робить свічку м'якою й дає кіптяву на ґноті. У технічному парафіні марки 56 олії до 2%, у рафінованому до 0,5%. Різниця в чотири рази, і на горінні вона видно з першої свічки. Для просочення картону, гідрофобізації чи окопних свічок технічний парафін підходить, для харчового контакту й косметики потрібен рафінований, і паспорт це єдиний спосіб їх розрізнити, бо на око вони однаково білі.

Які марки парафіну під яку задачу

Рафінований парафін маркують за температурою плавлення: FR 54/56 плавиться при 54-56 °C, FR 56/58 при 56-58, FR 62/64 при 62-64. Марка це не абстрактне число, а робочий параметр. Для контейнерних свічок і косметики беруть нижчі марки, для формових свічок і виробів, що стоятимуть у теплі, вищі. Технічний парафін марки 56 дешевший, але через вміст олії до 2% для харчового контакту й косметики не підходить.

Помилка з маркою коштує партії так само, як помилка з постачальником.

Контейнерна свічка на тугоплавкому FR 62/64 не дасть рівної калюжі й лишить віск по стінках, а формова на м'якому FR 54/56 попливе першого теплого дня. Для парафінотерапії й косметичних складів навпаки беруть нижчі марки, бо вони пластичніші й м'якші на шкірі. Постачальник, який тримає кілька марок на складі, дає підібрати сировину під задачу, а не продає те, що завезли. У паспорті при цьому температура плавлення партії має вкладатися в межі марки, і це перше, що звіряють.

Що перевіряти в паспорті стеаринової кислоти

У паспорті стеаринової кислоти головні показники це фракційний склад (C18 і C16), кислотне число, йодне число та колір за Hazen. Вміст C18 задає твердість і температуру плавлення. Кислотне число 192-208 мг KOH/г показує чистоту жирних кислот. Йодне число нижче 1 означає, що готовий продукт не пожовкне. Колір Hazen потрібен там, де важливий білий відтінок бруска.

Партія технічного стеарину 1860 за заводським стандартом Q/HYH 029-2022 у протоколі дає вміст C18 54,74%, C16 42,87%, кислотне число 204,2, йодне число 0,88, колір Hazen 202, вологу 0,08%. Йодне число тут ключове. Воно показує кількість ненасичених зв'язків, а саме вони окислюються й жовтять готовий продукт. Значення 0,88 при нормі до 6 це запас, який дає милу білий колір і довгий термін зберігання.

Фракційний склад варто читати цілком, а не лише рядок C18. У цій партії C18 усього 54,74%, а пальмітинової фракції C16 аж 42,87%. Пальмітинова кислота плавиться нижче за стеаринову, тому суміш із таким співвідношенням розм'якшується близько 55,5 °C, а не як умовно чиста стеаринова за 69 °C. Хто чекає від назви «стеарин» високої температури плавлення, отримує м'якший продукт, ніж закладав у рецептуру. Це знову ж таки видно тільки в паспорті партії.

Одного разу до нас повернувся виробник господарського мила зі скаргою: брусок жовтів за два тижні. Він брав стеарин у перекупника без паспорта, за ціною відсотків на вісім нижчою. Коли ми зробили аналіз тієї партії, йодне число виявилося близько 8 при нормі 6. Кілька відсотків економії на ціні обернулися цілою партією мила, яку довелося списати. Відтоді він питає протокол до оплати, а не після.

Зведена таблиця: що читати в паспорті й чим загрожує відхилення

Типи постачальників хімсировини: у кого брати

Постачальників хімсировини можна поділити на три типи: маркетплейси й дошки оголошень, перекупники без документів і прямі імпортери з паспортом на кожну партію. Перші два дають ціну, але не дають протокол на конкретну партію. Третій відвантажує сировину з паспортом, датою випуску й номером партії, і саме він потрібен виробництву з вхідним контролем.

На маркетплейсі ви бачите ціну й фото мішка, але не бачите, з якої партії відвантажать і чи є свіжий протокол узагалі. Перекупник купує велику партію, дробить її на дрібний опт і часто паспорта не має, бо сам його не отримував від виробника. Прямий імпортер завозить сировину контейнерами, зберігає протокол заводу й додає власний аналіз, коли цього вимагає застосування.

Азовсинтез працює з хімічною сировиною з 1996 року й відвантажує парафін і стеарин зі складу в Києві з паспортом на кожну партію. Подивитися, як виглядає такий документ, можна прямо на сайті: паспорт партії Азовсинтезу відкривається за посиланням у картці товару, з усіма фактичними значеннями, а не лише нормою. Це і є та різниця між обіцянкою й результатом, з якої починається вхідний контроль.

Строки, фасування й відвантаження

Крім якості партії, на закупівлю впливають фасування, наявність на складі та строк відвантаження. Рафінований парафін іде в коробках по 25 кг, технічний у мішках по 50 кг, стеаринова кислота в мішках по 25 кг. Наявність зі складу означає відвантаження в день замовлення. Завезення під замовлення розтягує строк на тижні, і це треба закладати в план виробництва заздалегідь.

Для стабільного виробництва важливо, щоб постачальник тримав ходові марки на складі постійно, а не збирав партію під кожну заявку. Тоді вхідний контроль працює з передбачуваною сировиною, і рецептуру не доводиться перераховувати щоразу. Азовсинтез тримає на складі рафінований і технічний парафін, церезин, стеаринову кислоту та стеарати з відвантаженням у день замовлення. Працює Азовсинтез напряму з виробниками, тому протокол виробника на партію зберігається й додається до відвантаження. Марки й фактичні показники поточних партій видно в картках товарів на azovsintez.ua.

Що поставити постачальнику перед оплатою

Вибір постачальника парафіну чи стеарину зводиться до одного питання, яке варто поставити ще до оплати: покажіть паспорт на партію, яку відвантажите. Продавець, у якого протокол є, покаже його одразу. Продавець, у якого немає, почне пояснювати, чому «і так усе добре». Ціна на кілька відсотків нижча інколи означає партію, яку доведеться списати всю.

Повернуся до тих двох мішків із цифрою 56 з початку. Однакові вони лише зовні. Що всередині, знає тільки той, хто прочитав паспорт партії, а не етикетку.