Заземлення сонячних панелей: навіщо це потрібно і як зробити правильно

Коли тільки починаєш цікавитись сонячною енергетикою, здається — все просто: поставив панелі, підключив інвертор, і вуаля — електрика з неба. Але є одна штука, про яку часто забувають, а потім кусають лікті. Це заземлення.

Може здатись, що це щось «для електриків», якась технічна муть. Але насправді, заземлення для сонячних панелей — це про безпеку, стабільну роботу станції і здорові нерви.

🔥 Навіщо нам взагалі заземлювати сонячні панелі?

Не знаю чи всі продавці сонячних панелей розповідають чи потрібно заземлювати сонячні панелі, але тепер ти точно знаєш, що це дуже потрібно з таких причин:

1. Захист від ураження струмом

Сонячні панелі — це не просто коробки зі склом. Всередині — постійний струм. Якщо десь пошкодиться ізоляція, металевий корпус панелі або конструкція можуть опинитись під напругою. І людина, яка торкнеться, може отримати удар.

🤕 Реальний випадок: знайомий встановив СЕС на даху. Влітку, під час дощу, поліз перевірити гвинт — отримав удар 100+ вольт. Добре, що не впав з даху.

2. Захист обладнання від статики

Металеві конструкції можуть накопичувати статичну електрику. Особливо в суху погоду, на вітрі або на металевому даху. Статика впливає на інвертор, автоматику, викликає глюки або зависання.

3. Захист від блискавки

Панелі — це висока металева конструкція на відкритому просторі. Ідеальна ціль для блискавки. Заземлення допоможе перенаправити струм в землю, а не в обладнання.

Як правильно заземлити станцію?

Уяви, що треба дати «злив» всій зайвій напрузі: з панелей, з металевих кріплень, з корпусів. І зливати ми це будемо в землю. Це і є суть заземлення.

🔩 Що саме заземлюється:

📌 Основні правила:

• Усі металеві частини мають бути з'єднані між собою. Для цього використовують мідний або алюмінієвий провід 6–16 мм².
• Потрібен контур заземлення — мінімум три сталеві стержні по 2–3 м, вбиті в землю в трикутник.
• Опір заземлення має бути до 4 Ом (згідно з ДСТУ).
• З'єднання мають бути болтовими, зчищати фарбу в місцях контакту або використовувати спеціальні клеми.

❌ Типові помилки

• «Металевий дах — це вже заземлення» — ні. Потрібен окремий контур.
• «Тонкий провід підійде» — ні, треба щонайменше 6 мм².
• «Один стержень достатньо» — ні, мінімум три.
• «Не перевіряв опір» — небезпечно. Треба міряти.

Нормативні документи та стандарти:

• ПУЕ (Правила пристрою електроустановок) — основний документ для проектування та монтажу електросистем у РФ та СНД.
• ГОСТ Р 50571 / ГОСТ 30331 – національні стандарти, адаптовані з міжнародних IEC, регулюють захисне заземлення.
• IEC 60364 – міжнародний стандарт для систем низьковольтного електропостачання, включаючи фотоелектричні установки.
• ISO 9455 / UL 1703 – міжнародні та американські норми для сертифікованого обладнання та систем.
• ДСТУ EN 50522:2014: опір заземлення має бути не більше 4 Ом.
• ДБН В.2.5-23:2010, п.11.1.4: усі установки на відкритому повітрі мають бути заземлені.

✅ Чек-лист: Що потрібно для заземлення

• ☑️ Мідний дріт 6–16 мм²
• ☑️ Сталеві стержні по 2–3 м (мінімум 3 шт)
• ☑️ Болтові клеми
• ☑️ Антикорозійна паста
• ☑️ Вимірювач опору заземлення
• ☑️ Кувалда, лопата, болгарка

💬 Висновок від Сашка

Я з Полтави, батько був електриком. Ще в 2000-х він мене вчив: заземлення — це твоя страховка. Його не видно, але без нього все летить шкереберть. Один раз блискавка влупила по антені — і тільки завдяки заземленню ми не лишились без хати.

Зроби нормально. Не економ на головному.