Відстань від лічильника газу до котла і плити за ДБН

Запит «скільки має бути від лічильника до котла» майже завжди дає відповідь «один метр». У чинних нормах такої вимоги немає. Є 0,8 м, є 1,0 м, але вони стосуються різних приладів, і застосовуються тільки тоді, коли в паспорті лічильника не написано інше. Нижче розібрано, що саме каже ДБН, звідки взялася плутанина з метром і що робити, якщо відстань не витримується.

Яка норма це регулює

Основний документ, це ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання», чинні з 1 липня 2019 року. Розміщення приладів обліку описує розділ 9, пункти 9.96-9.102.

До норм є Зміна № 1, затверджена наказом Мінрегіону від 17 лютого 2020 року № 47 і чинна з 1 червня 2020 року. Вона змінила пункт 9.26 про поверховість будинків, де дозволено ставити газове обладнання для поквартирного опалення, і зняла обмеження потужності. Пунктів про облік газу Зміна № 1 не торкалася, тому наведені нижче вимоги чинні в редакції 2018 року.

Поряд діють ще два документи: Правила безпеки систем газопостачання, затверджені наказом Міненерговугілля від 15 травня 2015 року № 285, і Кодекс газорозподільних систем. Відстаней вони не встановлюють, але визначають порядок робіт і те, хто їх виконує.

Що насправді каже пункт 9.100

Формулювання варто прочитати уважно, бо в ньому три рівні вимог, а не один список цифр.

Перше речення: встановлення приладів обліку всередині приміщень слід передбачати поза зоною тепло- та вологовиділення (від плити, раковини) в природно провітрюваних місцях. Це загальний принцип, і він працює завжди.

Друге речення: відстань від місць установлення лічильників до газового обладнання слід приймати згідно з вимогами та рекомендаціями підприємств-виготовлювачів, викладеними в паспортах лічильників. Тобто головний документ, це паспорт конкретного приладу.

І лише далі: за відсутності в паспортах вищевказаних вимог розміщення приладів обліку рекомендується передбачати на відстані (по горизонталі та вертикалі) не менше ніж, м:

• від побутової газової плити та опалювального газового обладнання з відкритою камерою згоряння, 0,8;
• від ресторанної плити, варочного котла, опалювальної та опалювально-варочної печі, 1,0.

Зверніть увагу на два слова. «Рекомендується», не «повинно». І «за відсутності в паспортах», тобто цифри застосовують за залишковим принципом. Якщо виробник лічильника вказав свої відстані, діють вони.

Відстань від лічильника до плити

Для побутової газової плити це 0,8 м. Важлива деталь, яку часто пропускають: відстань міряють і по горизонталі, і по вертикалі. Тобто лічильник, розміщений прямо над плитою на висоті 0,8 м, формально вимогу виконує, але порушує перше речення пункту, бо стоїть саме в зоні тепловиділення. Над плитою прилад обліку ставити не слід узагалі.

Рекомендована відстань від підлоги до приладів обліку, 1,6 м. Це теж рекомендація, а не жорстка вимога, і вона підібрана під зручність зняття показань і обслуговування.

Відстань від лічильника до котла і звідки взявся міф про метр

Тут і криється помилка, яка розійшлася по інтернету. У переліку 1,0 м стоїть «варочний котел». Це не опалювальний котел, а харчоварильне обладнання закладів ресторанного господарства. Хтось побачив слово «котел» у рядку з метром і переніс цифру на побутовий настінний котел. У нормі такого немає.

Що є насправді:

1. Опалювальне газове обладнання з відкритою камерою згоряння, це 0,8 м, той самий рядок, що й побутова плита. Сюди потрапляє класичний димохідний котел.
2. Котел із закритою камерою згоряння, тобто турбований з коаксіальним димоходом, у переліку не названий узагалі. Для нього діє паспорт лічильника і загальне правило про зону тепловиділення.
3. 1,0 м стосується ресторанної плити, варочного котла, опалювальної та опалювально-варочної печі. У звичайній квартирі чи приватному будинку цього обладнання немає.

Практичний висновок: для побутового котла орієнтир, це 0,8 м, а не метр. Але остаточну цифру дивіться в паспорті лічильника, бо саме на неї спиратиметься проектувальник і представник газорозподільного підприємства.

Коли відстань можна зменшити

Норма передбачає пряме послаблення. Для приватних житлових приміщень допускається зменшення відстані за умови встановлення приладів обліку у провітрюваній шафі, що забезпечує відсутність впливу від тепло- та вологовиділення.

Тобто якщо на кухні фізично немає 0,8 м, рішенням є вентильована шафа, а не самовільне скорочення відстані. Конкретну відстань у такому разі визначає проект.

Лічильник на зовнішній стіні

Пункт 9.101 встановлює власні відстані, і тут уже є пряма заборона, а не рекомендація.

• відстань по горизонталі від дверних та віконних прорізів, не менше ніж 0,5 м;
• розміщення приладів обліку під отворами в стінах у межах 5 м по вертикалі не допускається;
• зовнішнє встановлення можливе лише за умови, що така можливість вказана в паспорті виробника.

Пункт 9.102 додає вимогу до шафи: її конструкція повинна забезпечувати природну вентиляцію. Глуха герметична шафа нормі не відповідає.

Де взагалі дозволено ставити прилад обліку

Перелік закритий, його дає пункт 9.98. Вузли обліку газу, у тому числі ті, що складаються з побутових лічильників, повинні встановлюватися:

• у газифікованому приміщенні;
• у нежитловому приміщенні газифікованого житлового будинку, що має природну вентиляцію;
• у суміжному з газифікованим приміщенні виробничого будинку та котельної, сполученому з ним відкритим отвором;
• у ГРП, ШГРП, ГРПБ;
• зовні будинку.

Житлова кімната, санвузол і сходова клітка в цьому переліку відсутні. Окремо пункт 9.96 вимагає розташовувати вузол обліку максимально близько до точки розмежування газопроводів споживача та оператора газорозподільних мереж, наскільки це технічно можливо, а пункт 9.97 забороняє ставити між вузлом обліку і точкою розмежування будь-яке газове обладнання, крім запірної арматури.

Супутні вимоги, про які забувають

Вимоги до самої кухні

Відстань до лічильника, це лише частина картини. Пункт 9.27 задає умови приміщення, в якому взагалі можна ставити газову плиту: висота не менше 2,2 м, витяжний вентиляційний канал і вікно з кватиркою або вбудованим провітрювачем продуктивністю не менше 90 м³/год. Внутрішній об'єм кухні має бути не менше:

Якщо теплова потужність перевищує 11,5 кВт, об'єм кухні збільшують на 1,5 м³ на кожен додатковий кіловат. Для існуючих будинків пункти 9.28 і 9.29 дають послаблення, зокрема щодо висоти від 2,0 м за умови збільшеного об'єму приміщення.

Що робити, якщо відстань не витримується

1. Знайдіть паспорт лічильника і подивіться, які відстані вказав виробник. Це первинна вимога, і вона може відрізнятися від 0,8 м в обидва боки.
2. Перевірте, чи справді ваш котел має відкриту камеру згоряння. Для турбованого котла рядок із 0,8 м прямо не застосовується.
3. Розгляньте перенесення лічильника, а не обладнання. Це зазвичай дешевше і простіше за погодженням.
4. Для приватного будинку розгляньте провітрювану шафу, норма прямо допускає зменшення відстані в такому разі.
5. Не переносьте лічильник самостійно. Роботи виконує газорозподільне підприємство або суб'єкт господарювання, що має відповідний дозвіл, з оформленням документації.

Часті запитання

Скільки має бути від газового лічильника до котла?

За ДБН В.2.5-20:2018 рекомендовані 0,8 м, якщо котел має відкриту камеру згоряння і якщо в паспорті лічильника не вказано іншого. Вимоги в один метр саме для побутового опалювального котла в нормі немає.

Чи можна поставити лічильник над плитою?

Ні. Навіть якщо формально витримати 0,8 м по вертикалі, це буде зона тепло- та вологовиділення, яку пункт 9.100 виключає першим же реченням.

Чи є ці відстані обов'язковими?

У пункті 9.100 вжито слово «рекомендується», і застосовують ці цифри лише за відсутності вимог у паспорті лічильника. Натомість заборони пункту 9.101 щодо зовнішнього розміщення сформульовані жорстко.

На якій висоті встановлюють лічильник?

Рекомендована відстань від підлоги, 1,6 м.

Скільки лічильників можна поставити на один газопровід?

Паралельно не більше двох побутових лічильників, які працюють одночасно для одного споживача.

Чи можна закрити вуличний лічильник глухою шафою?

Ні. Конструкція шафи повинна забезпечувати природну вентиляцію.