Як обрати виробника спецодягу: нормативні вимоги і сім точок перевірки постачальника

Корпоративне екіпірування на виробництві, це не питання фірмового стилю. Як тільки одяг видається працівникові на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами, він стає засобом індивідуального захисту (ЗІЗ) і потрапляє під окремий шар законодавства: від Закону «Про охорону праці» до Технічного регламенту засобів індивідуального захисту. Тому вибір підрядника на пошив, це частина системи охорони праці, а не закупівля одягу.

Нижче розберемо, що саме перевіряти у постачальника, які вимоги справді закріплені в нормах, а які поширені твердження ринку є лише практикою без нормативної опори.

Хто за що відповідає: роботодавець і виробник

Розподіл обов'язків чіткий, і він визначає, що саме можна вимагати від фабрики, а що залишається вашою відповідальністю.

Роботодавець. Стаття 8 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII: на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту. Та сама стаття покладає на роботодавця придбання, комплектування, видачу та утримання ЗІЗ за свій рахунок.

Деталізують це Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров'я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці (НПАОП 0.00-7.17-18), затверджені наказом Мінсоцполітики від 29.11.2018 № 1804. Розділ II пункт 2 формулює три критерії вибору: ЗІЗ мають відповідати ступеню існуючих ризиків і не збільшувати їх, відповідати існуючим на робочому місці умовам та підходити користувачеві після необхідного регулювання.

Переліки за професіями дають Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (НПАОП 0.00-3.07-09), затверджені наказом Держгірпромнагляду від 16.04.2009 № 62. Для будівельних майданчиків додатково працює ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві».

Виробник. Його зона, це відповідність виробу суттєвим вимогам безпеки та охорони здоров'я за Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затвердженим постановою КМУ від 21.08.2019 № 771. Регламент чинний з 30 серпня 2021 року; він замінив постанову № 761 від 27.08.2008.

Тут є пастка, про яку варто знати відділу закупівель: текст НПАОП 0.00-7.17-18 досі посилається на постанову № 761, яка втратила чинність. Це не звільняє від вимог: актуальним документом для оцінки відповідності є саме постанова № 771.

Категорії ЗІЗ і що з них випливає для документів

Технічний регламент ділить засоби захисту на три категорії за складністю конструкції та тяжкістю ризику.

• Категорія I, проста конструкція: захист від незначної механічної дії, слабких мийних засобів, контакту з поверхнями до 50 °C, погодних умов, слабких удару й вібрації, сонячного світла.
• Категорія II, конструкція середньої складності: усе, що не належить до першої і третьої. Сюди потрапляє основна маса виробничого спецодягу.
• Категорія III, висока складність, захист від небезпеки, яка загрожує життю: засоби захисту органів дихання, захист від хімічних речовин та іонізуючого випромінювання, аварійне спорядження для високих і низьких температур, захист від падіння з висоти, захист від ураження електричним струмом.

Практичний висновок: чим вища категорія, тим ширший комплект документів і тим більше значення має інструкція виробника. Інформація в маркуванні та документація подаються українською мовою, а для третьої категорії документація має містити вказівки, які дають користувачеві перевірити правильність регулювання виробу.

Сім точок перевірки постачальника

1. Декларація або сертифікат відповідності, а не «сертифікат якості»

Розділ III пункт 1 НПАОП 0.00-7.17-18 прямо визначає умову закупівлі: придбання ЗІЗ слід здійснювати у суб'єктів господарювання за умови, що ЗІЗ відповідають суттєвим вимогам безпеки та охорони здоров'я, мають позитивний висновок органів з оцінки відповідності, сертифікат відповідності чи декларацію відповідності та задовольняють вимоги Технічного регламенту.

На практиці постачальники часто надсилають «сертифікат якості», «висновок СЕС» або протокол випробування окремої тканини. Жоден із цих документів не замінює декларацію або сертифікат відповідності на готовий виріб. Запитуйте документ саме на модель, яку ви купуєте, а не на умовний «костюм робочий».

2. Розмірна сітка: окремо для чоловіків і жінок, із зростами

Це єдиний пункт, де «батали» та нестандартні розміри мають пряму нормативну підставу. Розділ III пункт 2 НПАОП 0.00-7.17-18: під час визначення потреби в ЗІЗ роботодавець повинен передбачати спеціальний одяг і спеціальне взуття окремо для чоловіків і жінок, зазначаючи найменування ЗІЗ, враховуючи їх моделі, призначення ЗІЗ за захисними властивостями, розмір і зріст, а для захисних касок і запобіжних поясів, типорозміри.

Тобто пропозиція «у нас є 48 по 56, решту підшиєте на місці» нормі не відповідає. Підшитий або перероблений виріб, це вже не той виріб, на який видана декларація.

3. Лекала та ергономіка

Пункт 13 Технічного регламенту вимагає, щоб засіб захисту мав конструкцію, яка забезпечує урахування особливостей будови тіла людини, і мав систему регулювання чи кріплення або випускався в кількох розмірах. Обмеження рухів, положення тіла та відчуттів користувача має бути мінімальним.

На рівні виробництва це означає власний конструкторський відділ і системи автоматизованого проєктування лекал. Перевірити це без екскурсії на фабрику можна простим питанням: попросіть показати градацію лекала за зростами для однієї моделі. Підрядник, який лише перепродає, такого файлу не має.

4. Тканина під конкретний ризик, а не «універсальна»

Базовий стандарт для будь-якого захисного одягу, це ДСТУ EN ISO 13688:2016 «Одяг захисний. Загальні вимоги». Він задає загальні вимоги до конструкції, маркування та інформації виробника, а конкретні захисні властивості описують спеціалізовані стандарти з Переліку національних стандартів для цілей застосування Технічного регламенту ЗІЗ.

Окремо про те, чого багато хто не знає. Замінити один вид спецодягу на інший не можна за домовленістю з постачальником. Розділ III пункт 3 НПАОП 0.00-7.17-18 допускає заміни (комбінезон на костюм, костюм з сукна на костюм з вогнезахисним або кислотозахисним просоченням, костюм брезентовий на костюм з вогнезахисним або водовідштовхувальним просоченням тощо) лише за погодженням з профспілковою організацією підприємства, а за її відсутності, з уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці. І з прямою умовою: захисні властивості та умови праці для користувача не мають погіршуватись.

Щодо щільності тканини. Поширений у комерційних пропозиціях орієнтир «не менше 210 г/м²» для костюмів загального призначення, це практика ринку, а не нормативна вимога. Нормується не щільність, а захисна характеристика за відповідним стандартом. Якщо постачальник обґрунтовує якість лише грамажем, це сигнал, що випробувань на захисні властивості немає.

5. Шви та фурнітура

Навантажені ділянки (пройми, крокові шви, місця кріплення кишень і шлейок) мають виконуватися армованими нитками з подвійною або потрійною строчкою. Для виробів, що проходять промислове прання, окремо перевіряють фурнітуру: блискавки з металевими бігунками, кнопки й ґудзики, стійкі до хімочищення.

Нормативна прив'язка тут опосередкована. ДСТУ EN ISO 13688:2016 охоплює старіння виробу (зокрема зміну розмірів і збереження читабельності маркування після повторних циклів очищення) та вимагає, щоб виробник надавав інструкції з очищення й обслуговування. Саме число циклів прання, після якого виріб ще зберігає захисні властивості, визначає виробник у документації на конкретну модель. Тому в технічному описі ця цифра має бути, і відсутність її, це відсутність зобов'язання.

6. Брендування, що переживає промислове прання

Догляд за спецодягом, це обов'язок роботодавця, і норма це описує детально. Розділ III пункт 17 НПАОП 0.00-7.17-18: очищення, прання, обезпилювання, ремонт ЗІЗ та перевіряння їх властивостей мають здійснюватись роботодавцем у неробочий час або під час міжзмінних перерв, а якщо це неможливо, працівникові видається декілька комплектів. Пункт 19 додає: обов'язковому хімочищенню підлягає весь утеплений спецодяг, а також спецодяг, оброблений захисним просоченням.

Звідси практичний критерій вибору способу нанесення логотипа. Для одягу, який проходить багаторазове промислове прання або хімочищення, вишивка або промисловий термотрансфер із підтвердженою стійкістю переживуть виріб. Дешевий термодрук, розрахований на побутове прання, починає відшаровуватися значно раніше.

І важливий нюанс, який часто пропускають: нанесення не повинно перекривати маркування ЗІЗ і погіршувати захисні властивості матеріалу. Для вогнезахисного та антистатичного одягу спосіб і місце нанесення узгоджуються з виробником, інакше ви власними руками виводите виріб за межі декларації відповідності.

7. Тестовий зразок і приймальна комісія

Зразок перед партією, це не ввічливість постачальника, а спосіб виконати вимогу норми. Розділ II пункт 6 НПАОП 0.00-7.17-18 зобов'язує роботодавця перед вибором ЗІЗ понад встановлені Норми оцінити їх відповідність, і ця оцінка включає аналіз ризиків.

Далі працює розділ III пункт 4: роботодавець забезпечує приймання і перевірку ЗІЗ, що надходять на підприємство, для чого створюється комісія з представників адміністрації та профспілкової організації. А пункт 5 дає інструмент: у разі невідповідності роботодавець вживає заходів з повернення або заміни неякісних ЗІЗ відповідно до укладеного з постачальником договору. Тому критерії приймання варто прописати в договорі заздалегідь, а не з'ясовувати після відвантаження.

Прямий виробник чи посередник

Твердження, що посередник завжди гірший, надто категоричне. Нормі байдуже, хто продавець: вимога одна, виріб має мати декларацію або сертифікат відповідності та підходити під оцінений ризик. Дистриб'ютор, який працює з перевіреною фабрикою і несе договірну відповідальність, цілком робочий варіант.

Різниця проявляється у трьох речах, і саме їх варто перевіряти замість загальних обіцянок про економію.

1. Можливість змінити конструкцію. Перенести кишеню, додати вентиляційні отвори, змінити довжину куртки під специфіку робочого місця може лише той, хто володіє лекалами.
2. Нестандартні розміри та зрости. Нормативно обов'язкові (розділ III пункт 2), але технічно це індивідуальна градація, а не склад.
3. Адресат рекламації. Чим довший ланцюг, тим складніше реалізувати право на заміну за розділом III пунктом 5.

Якщо одяг зносився раніше строку

Тут норма на боці підприємства, і це найсильніший аргумент у переговорах з постачальником. Стаття 8 Закону «Про охорону праці» та розділ III пункт 7 НПАОП 0.00-7.17-18 встановлюють: у разі передчасного зношення ЗІЗ не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.

Тобто витрати на передчасну заміну падають на підприємство, а не на працівника, і повернути їх можна лише через договір із постачальником. Строки використання при цьому обчислюються з дня фактичної видачі за Нормами безплатної видачі ЗІЗ і не мають перевищувати строків придатності, визначених документами виробника (розділ III пункт 9).

Звідси проста арифметика закупівлі: порівнювати треба не ціну комплекту, а ціну, поділену на фактичний строк носіння. Комплект, який відпрацював нормативний строк, дешевший за два дешевших, які не дожили до кінця сезону, навіть якщо на етапі тендеру виглядав дорожчим.

Поширені запитання

Чи можна замовити тестовий зразок перед пошиттям партії?

Так, і це варто робити завжди. Зразок дає змогу оцінити посадку, свободу рухів у реальних робочих позах і зручність доступу до кишень. Фактично це практичне виконання вимоги розділу II пункту 2 НПАОП 0.00-7.17-18 про те, що ЗІЗ має підходити користувачеві після необхідного регулювання. Відмова надати зразок на партію від кількох десятків комплектів, це привід перевірити, чи є у підрядника власне виробництво.

Який відсоток синтетики допустимий у літньому робочому одязі?

Нормативного обмеження частки поліестеру для спецодягу загального призначення немає. На практиці для літніх костюмів беруть сумішеві тканини з переважанням бавовни, приблизно 50 по 65 відсотків, бо саме бавовняна складова відповідає за відведення вологи та відчуття комфорту. Висока частка поліестеру дає міцність і стабільність кольору, але погіршує гігієнічні властивості.

Важливіше інше: якщо робоче місце пов'язане з ризиком іскри, відкритого полум'я чи електростатики, частка синтетики перестає бути питанням комфорту й стає питанням безпеки. Там тканину добирають виключно за відповідним стандартом, а не за відчуттями.

Чи є сенс переплачувати за вишивку логотипа?

Якщо одяг проходить промислове прання або хімочищення, так. Вишивка не тріскається й не вицвітає, а її ресурс порівнянний з ресурсом самого виробу. Для офісної або складської форми, яку перуть у побутовому режимі, різниця між вишивкою та якісним термотрансфером уже не критична.

Коротко

• Уніформа на шкідливих і небезпечних роботах, це ЗІЗ, і вона підпадає під Технічний регламент, затверджений постановою КМУ № 771 від 21.08.2019.
• Закупівля можлива лише у постачальника, чий виріб має декларацію або сертифікат відповідності (розділ III пункт 1 НПАОП 0.00-7.17-18).
• Розміри й зрости, окремо для чоловіків і жінок, це нормативна вимога, а не опція.
• Заміна виду спецодягу погоджується з профспілкою і не має погіршувати захисні властивості.
• Приймання ЗІЗ здійснює комісія підприємства, тому критерії приймання прописують у договорі.
• Порівнюйте ціну за строк носіння, а не за комплект.

До речі, та сама логіка перевірки працює і для спеціального взуття, де вимоги до захисних властивостей формалізовані ще жорсткіше: ми розбирали це в матеріалі Як вибрати робоче взуття за стандартами безпеки та нормативними вимогами.