Як вибрати Робоче Взуття за Стандартами Безпеки та Нормативними Вимогами

Вибір робочого взуття — це не про "зручні черевики на роботу", а про керування ризиками: падіння предметів на стопу, проколи цвяхами, ковзання, волога, хімія, температура, електростатика. Саме тому у світі існують стандарти, а в Україні — ще й нормативні вимоги до забезпечення працівників ЗІЗ.

Якщо вам потрібно підібрати робоче взуття під конкретні умови (будівництво, склад, виробництво, сервіс), зручно починати з перевірених категорій і маркувань у каталозі постачальника — наприклад, тут: робоче взуття.

1) Які стандарти "керують" вибором:

Найчастіше на етикетці/паспорті ви побачите одну з трьох "баз":

• ДСТУ EN ISO 20345 (Safety footwear) — взуття із захисним підноском на 200 Дж (це класична "safety" категорія для підвищених ризиків).
• ДСТУ EN ISO 20346 (Protective footwear) — підносок із нижчим рівнем: у самому стандарті визначено захист пальців від удару не менше 100 Дж і стискання не менше 10 кН.
• EN ISO 20347 (Occupational footwear) — "робоче" взуття без обов'язкового захисного підноска, коли ризики удару/стискання виключені оцінкою ризиків.

Практично: якщо є ризик падіння вантажів/інструментів — майже завжди дивляться у бік ISO 20345; якщо ризики менші — ISO 20346; якщо підносок не потрібен — ISO20347.

2) Металевий чи композитний підносок: що краще і коли

Підносок — це ключовий елемент, але матеріал носкової вставки важливий для комфорту й специфіки робіт.

Металевий (сталь)

Коли доречний:

• жорсткі умови, де потрібна "класика" з прогнозованою геометрією;
• часто має тонший профіль (інколи дає більше внутрішнього простору при тій самій "зовнішній" масивності);
• зазвичай доступніший за ціною.

Мінуси:

• вага (особливо відчутно при 8–12 год зміни);
• теплопровідність: у холоді/спеці може бути менш комфортно;
• металодетектори (логістика, харчові/безпекові зони) — може бути критично.

Композитний (неметалевий: скловолокно/карбон/полімери)

Коли доречний:

• важлива менша вага (довгі зміни "на ногах");
• потрібне неметалеве рішення (прохідні рамки/детектори);
• комфорт у холоді/на протязі часто кращий через нижчу теплопровідність.

Мінуси:

• інколи товстіший/об'ємніший за сталь (може впливати на посадку);
• дорожчий у багатьох моделях.

Висновок по підноску: Якщо у вас "важка" будова/виробництво і бюджет важливий — сталь часто ок. Якщо багато ходите, є металодетектори або потрібен комфорт по температурі — композит дуже часто виграє.

3) Антипрокольна устілка (вставка): навіщо і яку обрати — сталь чи кевлар

Антипрокольна вставка потрібна там, де реально можливі цвяхи, арматура, стружка, уламки скла/металу: будівництво, демонтаж, склади з піддонами, виробництво, дахові роботи.

У сучасній редакції EN ISO 20345:2022 маркування проколостійкості стало більш інформативним:

• P — проколостійкість із металевою вставкою (традиційно сталева пластина).
• Для неметалевих вставок з'явилися:
  • PL — тест "загального ризику" (цвях 4,5 мм).
  • PS — тест для "вищого ризику тонких предметів" (цвях 3 мм).

У побуті неметалеві вставки часто називають "кевларовими", але коректніше мислити ширше: це арамідні/текстильні композити. Дивіться саме на PL або PS, а не на маркетингову назву.

Сталева вставка (P)

Плюси: стабільна механіка, зрозуміла поведінка, часто дешевше. Мінуси: жорсткіша, важча, може гірше "працювати" на згині, інколи холодніша.

Текстильна/арамідна (PL/PS)

Плюси: легша, гнучкіша, часто комфортніша при довгій ходьбі/присіданнях; маркування PS корисне там, де можливі тонші гострі предмети. Мінуси: усе одно треба підбирати під середовище (волога/хімія/температура) і покладатися на сертифікацію та маркування, а не на "слова в описі".

4) На що дивитися в маркуваннях, окрім носкової вставки і проколу

Одна з головних причин травм — ковзання, тому протиковзні тести важливі не менше, ніж захист носка.

У EN ISO 20345:2022 змінились підходи до протиковзання: старі познаки SRA/SRB/SRC прибрані, натомість використовується SR (пройшло тест) або Ø (не тестується для дуже специфічних підошв із шипами тощо).

Також у 20345:2022 з'явилися/оновилися корисні позначки:

• WPA (водопроникнення/водопоглинання верху) замість WRU,
• FO (стійкість до палива/мастил) тепер часто йде як опційна вимога,
• додаткові властивості на кшталт HRO (гарячий контакт), CI/HI (ізоляція від холоду/тепла), SC (зносостійкий носок), LG (ladder grip) — залежно від моделі/ризиків.

5) НПАОП і обов'язки роботодавця: "видача взуття" — це теж про стандарти

Якщо взуття купується для працівників, важливо пам'ятати, що в Україні діють Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров'я при використанні працівниками ЗІЗ (НПАОП 0.00-7.17-18), затверджені наказом Мінсоцполітики ще в 2018 році. Там прямо закріплено, що роботодавець має за свій рахунок забезпечити придбання, видачу та утримання ЗІЗ, а також що засоби мають відповідати вимогам техрегламенту і стандартам.

Практичний наслідок: для роботодавця "правильне" взуття — це те, що:

1. підібране під оцінку ризиків на конкретному робочому місці,
2. має підтвердження відповідності (сертифікат/декларація, маркування стандарту),
3. видається за встановленими нормами для професій/робіт (мінімум).

6) Швидкий алгоритм вибору

1. Опишіть ризики: удар/стискання, прокол, ковзання, вода, нафта/мастила, температура, електростатика.
2. Виберіть базу стандарту:
   • високі ризики удару — 20345 (200 Дж),
   • помірні — 20346 (100 Дж),
   • без ризику удару — 20347.
3. Підносок: сталь (ціна/тонший профіль) або композит (вага/металодетектори/температурний комфорт).
4. Антипрокол:
   • P (метал), або PL/PS (неметал; PS — під тонші гострі предмети).
5. Протиковзність: шукайте SR (або розумійте, чому може стояти Ø).
6. Перевірка сертифікатів: маркування стандарту, категорії, додаткових властивостей + документи відповідності (особливо для закупівель на підприємство).

Якщо вам потрібен практичний старт саме з "черевиків" (найчастіший формат для будівництва/складу/виробництва), подивіться категорії і фільтри за класами захисту тут: робочі черевики.