Чи варто інвестувати в зелену енергетику

Те, що відбувається в галузі відновлюваної енергетики України останні п’ять років, – відображення світового тренда. Але якщо раніше інвестування в «альтернативку» було пріоритетом великого бізнесу, то віднедавна ним зацікавились і представники МСБ. Про те, чи варто інвестувати у ВДЕ, на що зважати та які є перспективи – розповіли провідні експерти ринку.

Україна хоча й не значиться серед передовиків розвитку зеленої енергетики, але й задніх не пасе. З січня 2015 року по 2019-й встановлена потужність генерації зросла на 400%: з 967 МВт до майже 4 тис. МВт. Для порівняння: за останній рік генерація зеленої енергії у світі збільшилася усього на 8%. Рівень інвестицій в світовому масштабі зменшується, і не останньою чергою через те, що вартість технологій знижується. А от країни, що розвиваються, навпаки – збільшують обсяг вкладень. Завдяки низці законодавчих змін інвестування в альтернативну енергетику почало цікавити новий прошарок бізнесу – підприємців.

«Якщо порівняти з іншими секторами української економіки, в зеленій енергетиці рівень корупції чи не найменший. Це приваблює інвесторів, банки. Починаючи з 2009 року, коли було запроваджено зелений тариф, держава не допускала необґрунтованих невиплат за ним. Ми дуже сподіваємося, що цей тренд буде зберігатися й надалі, оскільки він є чи не найважливішим індикатором здорової ситуації в секторі, – пояснює Андрій Оленюк, партнер практики відновлюваної енергетики юридичної фірми Everlegal. – З нашого досвіду можу констатувати: кожен іноземний інвестор, який успішно реалізував в Україні один – так званий пілотний – проект, шукає наступний. А це означає, що, незважаючи на негативні аспекти та ризики, позитивні все ж переважають, і за грамотного підходу у зелений енергобізнес є сенс вкладати кошти».

Представник інвестиційної компанії UDP Renevables Андрій Банцер розповідає про профіль «великого» інвестора: «Сонце» успішно конкурувало з облігаціями і з нерухомістю. В облігаціях – прогнозований дохід, майже завжди суверенний ризик, так само було і по зеленому тарифу. У нерухомості – прогнозований кеш-флоу з орендарем або кількома орендарями, ритмічні щомісячні виплати. У сонячній енергетиці аналогічно, проте, на відмінну від нерухомості, виплати зафіксовані у валюті».

Інвестор вважає, що в новій реальності (після введення системи аукціонів) все буде не так солодко: «Ризики наростають, а дохідність зменшується. Ми дивимось на такі напрямки, які не потребують державної підтримки, пробуємо знайти такі бізнес-моделі, де аукціон чи зелений тариф можуть не існувати, а інвестор все одно буде заробляти». Проте саме малий бізнес з «мікроенергетикою» якраз і може зайти в нішу і почуватися там упевнено. Зелений тариф і далі розповсюджуватиметься на об’єкти з потужністю до 150 кВт.

Максим Сисоєв, радник міжнародної юридичної фірми Dentons, переконаний, що галузь має перспективи навіть по завершенні епохи зеленого тарифу. Він розповідає, що ще цього року очікуються зміни в порядок закупівлі електрики за зеленим тарифом, які регулює постанова НКРЕКП №63. Буде прописано порядок формування арбітражного фонду для покриття витрат Гарантованого покупця і низку інших технічних змін. Ринок очікує змін в договір купівлі-продажу за зеленим тарифом, незабаром з'явиться типовий договір для придбання електрики на аукціонах, реалізується порядок проведення цих аукціонів – тобто будуть введені чіткі правила гри в галузі.

Більш цікаві прогнози розвитку ринку на майбутнє дає Максим Сисоєв: «Можна очікувати, що в 2020 році почне прийматися законодавство по Energy Stores, і це стане суттєвим для вирішення проблеми з балансуванням електроенергії, а також стимулюватиме новий сегмент ринку – зберігання енергії. Можна очікувати тендери з балансування потужностей, що дозволить відкрити новий напрямок інвестиційних проектів у галузі відновлюваної енергетики».

Експерт припускає, що Україна у перспективі найближчих років зможе перейти до того, що наразі активно реалізується на Заході – до прямих договорів між виробником енергії з відновлюваних джерел та споживачами. «Це те, до чого потрібно потихеньку готуватися галузі вже зараз. Можливо, це буде цікавіше, ніж аукціони та зелений тариф», – радить експерт. На його думку, ще один цікавий напрямок зеленого енергобізнесу – Green Bonds. Очікується, що до 2022 року такий вид діяльності з’явиться і буде поширюватись, якщо буде прийняте відповідне законодавство.

Юрій Подоляк, директор компанії ІКНЕТ, що безпосередньо займається розробкою та реалізацією проектів сонячних, вітрових, біогазових станцій, також переконаний, що це перспективний ринок і його потрібно розвивати. Однак він наголошує: компанії будь якого масштабу, що хоче запустити ВДЕ-проект, потрібно дуже ретельно його пропрацювати. «Цей бізнес здається дуже простим, але це лише на перший погляд. Він має низку підводних каменів, і недосвідченому підприємцю легко прогоріти. Тому перш ніж планувати, а головне – інвестувати в проект, необхідно провести його юридичний та технічний аудит. Впевнитися, що локація вибрана вдало, що пропускні потужності електричних мереж дозволять підключити новий об’єкт, а земельна ділянка відповідає вимогам закону. Знайти досвідчених підрядників, постачальників якісного та ефективного обладнання, що мають хорошу репутацію, а не просто дешевих. Отримати необхідні дозволи, підписати договори з Гарантованим покупцем»…

Дійсно, і великі інвестори, і підприємці при входженні в енергетичний бізнес нерідко стикаються з низкою проблем, що зрештою поглинають ініціативу. Щоб таких невдалих починань було менше, нещодавно в Україні було започатковано цікаву ініціативу. Провідні юридичні і консалтингові компанії, що надають послуги з впровадження проектів із відновлюваної енергетики, об’єдналися довкола платформи GetMarket (http://getmarket.com.ua).

Ця програма, з одного боку, спрямована на залучення інвестицій у такі проекти. З іншого – інвестори (підприємці, середній та великий бізнес – будь хто) за її допомоги зможуть знайти перевірених, надійних підрядників на різні типи робіт, пов’язаних із запуском енергобізнесу. Від написання бізнес-плану та проектування до технічної реалізації, закупівлі обладнання, ну і, власне, підключення до мережі та отримання тарифу. Отже вона може допомогти оминути пастки і тим самим зробити проект успішним конкурентом класичним інвестиціям, про які говорив Андрій Банцер.

Олександр Баськов, керівник напрямку сталого розвитку Baker Tilly, дає свій висновок і такі поради підприємцям: «Ринок електроенергії буде розвиватися, зокрема ринок зеленої енергетики. Малому і середньому бізнесу вже зараз варто задуматися не лише про інвестиції в цьому напрямку, але й про своє споживання електроенергії. Особливо виробництвам та іншим енергоємним видам підприємництва. Адже пікова ціна і ціна балансування можуть відрізнятися у 3-4 рази. Якщо ігнорувати нові реалії, за звичкою споживати електроенергію скільки треба і будь коли, тобто без прогнозування, підлаштовування до погодинної вартості, – рахунки на оплату зростуть у 1,5-2 рази. Тож одним із рішень може бути встановлення дахової сонячної електростанції і продаж електроенергії за зеленим тарифом. Вартість запуску станції може варіювати від 10 тис. до 100 тис. доларів, що є підйомними видатками для малого і середнього бізнесу. Такі інвестиції окупляться досить швидко, будуть знімати ризики високих цін на електроенергію, а також давати додатковий прибуток бізнесу».

Джерело: Блог Аваль

Категория: Интересно | Добавил: admin (2019-11-25)
Просмотров: 64 | Теги: інвестиції, зелена енергетика | Рейтинг: 0.0/0

Коментарі до Чи варто інвестувати в зелену енергетику, обговорення та відгуки: