Швидкість Шахеда: від 185 до реактивних 600 км/год | Висота, Дальність.

З вересня 2022 року Шахед (у російській версії — «Герань-2») став одним із найпоширеніших засобів ударів по українській інфраструктурі. Дрон неодноразово модифікувався: змінювались двигуни, матеріали корпусу, навігаційні системи — і разом із ними швидкість та інші льотні характеристики.

Що таке Шахед і чому швидкість важлива

Шахед-136 (Shahed-136) — одноразовий барражувальний боєприпас (дрон-камікадзе) іранського виробництва. Він не повертається на базу, а уражає ціль безпосереднім влучанням. Відносно невисока швидкість є конструктивним компромісом: вона дозволяє збільшити дальність польоту та час барражування в зоні цілі.

Для систем ППО швидкість дрона критично важлива — вона визначає час реакції, кількість спроб перехоплення та ефективний радіус роботи зенітних комплексів.

Порівняння швидкостей Шахед по роках і модифікаціях

Характеристики оригінального Шахед-136 (2022)

На момент першого масового застосування проти України восени 2022 року дрон мав такі задокументовані характеристики:

• Крейсерська швидкість: близько 185–200 км/год
• Максимальна швидкість: до 220 км/год (на фінальному відрізку до цілі)
• Дальність: до 2 000–2 500 км
• Висота польоту: 60–1 000 м, зазвичай 100–300 м в режимі огинання рельєфу
• Двигун: поршневий MD550, іранська копія Limbach L550E
• Бойова частина: ~40–50 кг

Невисока швидкість дозволяла збивати Шахеди навіть зенітною артилерією та ПЗРК — зокрема, Stinger і Starstreak показали ефективність саме через відносно повільний профіль польоту цілі.

Модифікації 2023 року: адаптація під умови України

Після перших місяців бойового застосування Росія та Іран почали вносити зміни в конструкцію. Основні задокументовані зміни:

• Поліпшена навігація: додавання резервних каналів GPS/ГЛОНАСС та інерціальних систем для стійкості до радіоелектронної боротьби
• Зміна маршрутів: польоти з більш низьких висот (30–80 м), у складних метеоумовах, вночі — не змінюючи базову швидкість
• Швидкість у 2023-му: залишалась у діапазоні 180–210 км/год, істотно не зросла
• Зменшена РЛС-помітність: окремі партії отримали покриття, що знижує ефективну площу розсіювання

Поява реактивного Шахед-238: стрибок швидкості

У 2023–2024 роках Іран представив і почав передавати Росії реактивну версію — Шахед-238 з турбореактивним двигуном замість поршневого.

• Крейсерська швидкість: 500–600 км/год
• Максимальна швидкість: за деякими оцінками, до 650–700 км/год
• Дальність: дещо менша через вищу витрату пального — орієнтовно 1 500–1 800 км
• Висота: 6 км
• Складність перехоплення: значно вища — реактивний дрон виходить за межі ефективної зони ряду систем ППО, розрахованих на повільні цілі

Швидкість реактивного Шахеда порівнянна з дозвуковими крилатими ракетами, що суттєво ускладнює роботу зенітної артилерії та деяких ракетних комплексів малої дальності.

Шахед-131: менша версія, менша швидкість

Паралельно застосовується менший Шахед-131 — версія зі зменшеною бойовою частиною (~15 кг) і дещо іншим профілем польоту:

• Крейсерська швидкість: 150–180 км/год
• Дальність: до 900 км
• Застосування: частіше у пакетних ударах разом із Шахед-136 для перевантаження ППО

«Бандероль» (S8000): не Шахед, але з тієї ж полиці

З 2025 року поруч із Шахедами з'явився ще один засіб, який часто плутають із ними в зведеннях. Це «Бандероль» з індексом S8000, розробка російської групи «Кронштадт». Формально це гібрид: за конструкцією малогабаритна крилата ракета літакової схеми, за способом застосування ближчий до баражуючого боєприпаса.

Для статті про швидкість він важливий тим, що потрапляє рівно в той самий діапазон, що й реактивний Шахед-238, але меншим коштом.

Скільки він летить насправді

Тут варто бути обережним: оцінки швидкості різняться майже вдвічі, і це не дрібниця.

Нижча оцінка спирається на зразки, які вдалося дослідити українській розвідці навесні 2025 року, вища походить з експертних коментарів у ЗМІ. Для порівняння: навіть менша цифра, 400 до 500 км/год, це вдвічі швидше за поршневий Шахед-136 і приблизно на рівні нижньої межі реактивного Шахед-238.

З чого він зроблений

Найпоказовіше в «Бандеролі», це не характеристики, а комплектація. Двигун, це китайський турбореактивний Swiwin SW800Pro, який продається на AliExpress і призначений для авіамоделювання. Решта начинки теж імпортна:

• інерційний вимірювальний блок із MEMS-датчиком InvenSense (США);
• мікроконтролер STMicroelectronics (Швейцарія);
• радіомодем RFD900x (Австралія);
• акумулятор Murata (Японія);
• сервопривід Dynamixel MX-64AR (Південна Корея);
• антена «Комета-М8» російського виробництва, для стійкості до РЕБ.

Тобто швидкісний ударний засіб зібрано переважно з цивільних комплектувальних, доступних у вільному продажу. Це і пояснює низьку собівартість, і показує, наскільки вразливим є виробництво до санкційного контролю.

Звідки запускають

Основна стартова платформа, це ударний БПЛА «Оріон», тобто запуск повітряний. Допускається також застосування з гелікоптера Мі-28. Окремі повідомлення в медіа згадують наземні пускові установки, але це поки що не підтверджено даними розвідки на рівні розібраних зразків.

Чому його складно збивати

Проблема не лише у швидкості. «Бандероль» іде дуже низько, через що засоби виявлення бачать його пізно, і сигнал повітряної тривоги може прозвучати із запізненням. Поєднання малої висоти та швидкості під 500 км/год скорочує час на реакцію до мінімуму.

Застосовується з кінця березня 2025 року, спершу по Одещині. Надалі, за даними Вікіпедії з посиланням на українські джерела, лише по Харкову та області з травня до серпня 2026 року зафіксовано близько 60 атак.

Що означає зміна швидкості для ППО

Еволюція швидкісних характеристик Шахедів безпосередньо впливає на ефективність наших засобів перехоплення:

• Зенітна артилерія (ZU-23, ЗУ-57, Gepard): ефективна проти поршневих версій; реактивний Шахед значно складніший
• ПЗРК (Stinger, Piorun, Starstreak): оптимальні проти цілей до 300–400 км/год; реактивна версія виходить за межі їхньої ефективності
• Ракетні комплекси середньої дальності (NASAMS, Iris-T, Patriot): перехоплюють обидві версії, але витрата ракет на поршневий Шахед є економічно невигідною
• РЕБ: придушення навігації ефективне для ранніх версій; новіші модифікації мають резервні системи наведення

Висновок

За чотири роки застосування Шахед еволюціонував: поршневі версії отримали покращену електроніку та стійкість до РЕБ, а поява реактивного Шахед-238 зробила стрибок швидкості з ~200 до ~600 км/год. Це кардинально змінює вимоги до систем ППО — перехоплення реактивного дрона потребує принципово інших засобів, ніж збиття звичайного «повільного» Шахеда.