Інженерна геологія
| Відповідно до світової статистики 80 % усіх порушень нормальних умов експлуатації будівель і споруд відбувається внаслідок недоліків та помилок при проектуванні, будівництві і експлуатації основ та фундаментів. Витрати на усунення цих негативних явищ можливо порівняти лише з початковою вартістю будівництва. Виходячи з наведених фактів можна стверджувати, що при вирішенні задач фундаментобудування необхідно шукати рішення між двома протиріччями: з однієї сторони основи і фундаменти повинні бути надійними, тобто, забезпечувати нормальні умови експлуатації будівель і споруд весь нормативний термін їх існування; а з другої – необхідно знижувати їх вартість і матеріаломісткість на основі сучасних теоретичних і технічних досягнень. Необхідно також враховувати, що при проектуванні будівель і споруд робочий проект основ і фундаментів виконується після розробки відповідного проекту надземної їх частини. Інженерна геологія – додаток геології до інженерно-будівельної справи. Користуючись методами геології, вона вивчає напластування, властивості ґрунтів і явища, які відбуваються у межах району будівництва. При цьому застосовується геологічний метод досліджень, тобто, метод природно-історичного аналізу для якісної оцінки району. Вважають, що особливості інженерно-геологічних умов району є результатом довготривалої спільної дії внутрішніх і зовнішніх геологічних процесів. В наслідок будівництва виникають нові процеси, які називаються інженерно-геологічними. Вони проявляються у формі геологічних процесів, але зумовлені результатами інженерної діяльності людини. Для кількісної оцінки різних факторів у інженерній геології користуються експериментальним і розрахунково-теоретичним методами. Як наука інженерна геологія сформувалася в ХVІІІ-ХІХ ст. У період інтенсивного розвитку промисловості. Біля джерел геологічної науки стояли М.В.Ломоносов, англієць Б.Гетто, німець А.Вернер. Сучасна Українська школа інженерної геології формувалася у складі радянської, її представниками слід вважати А.М.Драннікова, М.М.Алексєєва, В.Ф.Краєва та ін. Механіка грунів – теоретична основа фундаментобудування. Це наука про закономірності, що виникають у ґрунтах внаслідок їх навантаження. На відміну від механіки суцільних середовищ, механіка ґрунтів розглядає дисперсні (подрібнені) тіла. Ґрунт складається з твердих частинок і пор, частково або повністю заповнених водою. Механіка ґрунтів використовує закони теоретичної механіки для суцільних абсолютно жорстких матеріалів, які далі розвинути у будівельній механіці для суцільних тіл кінцевої жорсткості. Але на підставі цих законів у механіці ґрунтів використовуються нові закони, які враховують роздрібненість ґрунтів. Основи механіки ґрунтів були закладені працями Ш.Кулона, Ж.Бусінеска, К.Терцагі та ін. З радянських вчених – засновників сучасної школи механіки ґрунтів слід відмітити Н.М.Герсеванова, М.О.Цитовича, В.Л.Флоріна, В.Г.Березанцева, М.М.Маслова. Основи і фундаменти – це прикладна дисципліна про прийоми розрахунку, конструювання і спорудження фундаментів залежно від властивостей основ. Інженерно-геологічні умови України досить різноманітні. В її межах можна зустріти прояви багатьох складних інженерно-геологічних умов. Значна частина території вкрита лесовими посадочними ґрунтами. Найбільшу товщину ці ґрунти мають у Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївський і Херсонській областях. Саме в цих умовах побудовані й успішно експлуатуються складні інженерні споруди (доменні печі, промислові будівлі, висотні споруди тощо). Для підгірних і гірських районів України (Крим, Карпати) характерні землетруси, зсуви, карсти, суфозія тощо. На півдні і сході поширені підроблюванні території (Кривий Ріг, Донбас). Рукотворні моря і канали на Дніпрі зумовили виникнення таких інжененерно-геологічних процесів, як переробка берегів, підтоплення і затоплення територій. Для Керченського півострова характерні так звані набухаючі ґрунти. Усе це вимагає високої спеціальної підготовки інженерів проектувальників, будівельників і експлуатаційників у галузі геотехніки і фундаментобудування. Серед учених, працівників наукових і учбових організацій України широко відомі імена спеціалістів І.П.Бойка, М.Н.Гольштейна, В.М.Голубкова, С.М.Клєпікова, І.М.Литвинова, М.С.Метелюка, Ю.М.Молюшицького, Є.В.Платонова, А.М.Рижова, С.А.Слюсаренко, Г.І.Черного та ін. Загальна мета дисципліни, яку ми розглядаємо, – якісна оцінка основ для повнішого використання їх властивостей при створенні нових надійних і економічних конструкцій і прогресивних технологій влаштування основ і фундаментів. | |
| Просмотров: 3022 | | |
Коментарі до Інженерна геологія, обговорення та відгуки: | |