Скільки українців виїхали за кордон з 2022 року: оцінки, методи підрахунку та реальний діапазон

Після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Україна зіткнулася з найбільшою міграційною хвилею в Європі з часів Другої світової війни. Публічні особи та новини часто озвучують діапазон 6–10 мільйонів українців, які виїхали за кордон. Однак конкретна цифра сильно залежить від методики підрахунку та від того, кого саме вважати «тим, хто виїхав»: лише офіційно зареєстрованих біженців чи всіх, хто фактично проживає за кордоном через війну. Ми вирішили розібратися в цьому питання та перевірити ці розрахунки декількома способами.

1. Формальний підхід ООН та ЄС: офіційні статуси захисту

Цей підхід враховує лише тих українців, які офіційно зареєстровані як біженці або перебувають під режимом тимчасового захисту в країнах ЄС та інших державах.

• Станом на травень 2025 року в Європі перебувало близько 4,7 млн українських біженців (разом із Великою Британією).
• За оцінками УВКБ ООН станом на жовтень 2025 року, понад 5,8 млн українців мали статус біженців за кордоном, з них близько 5,2 млн — у Європі.

Орієнтовна цифра за формальним підходом: 5,8–6 млн осіб, які мають або мали офіційний статус біженця чи тимчасового захисту.

Обмеження методу: ці дані не враховують українців, які виїхали після 2022 року, але легалізувалися через робочі візи, навчання, бізнес або возз’єднання сім’ї.

2. Ширший підхід: усі, хто живе за кордоном через війну

Цей підхід включає офіційних біженців і тимчасово захищених, а також українців, які після 2022 року змінили статус на робочий, студентський, сімейний або інший, і тих, хто перебуває поза європейськими реєстрами.

З огляду на те, що близько 5,8 млн осіб зафіксовані у статусах захисту, доцільно додати ще 1–2 млн людей, які не потрапляють у ці реєстри.

Реалістична оцінка за цим підходом: близько 7–8 млн українців, які виїхали після 2022 року і продовжують жити за кордоном через війну.

3. Демографічний підхід: «мінус із населення України»

Метод ґрунтується на порівнянні довоєнної чисельності населення з поточними оцінками.

• До 2022 року використовувалась оцінка близько 41 млн осіб на підконтрольній Україні території.
• Станом на початок 2025 року на територіях, контрольованих урядом України, проживає близько 31–32 млн осіб.

Таким чином, спостерігається мінус 9–10 млн осіб, який включає населення на окупованих територіях, демографічні втрати та людей, які виїхали за кордон.

Висновок демографічного підходу: сумарно 7–9 млн українців опинилися за межами України внаслідок війни.

4. Мінімум, максимум і робочий діапазон

• Мінімум (консервативно): 5,8–6 млн — офіційно зареєстровані біженці.
• Реалістичний діапазон: 7–8 млн — з урахуванням людей поза формальними реєстрами.
• Верхня межа: до 9–10 млн — за демографічними оцінками.

Для публічної комунікації коректно говорити: приблизно 6–8 мільйонів українців виїхали за кордон через війну з 2022 року.

5. Непрямий «водяний» метод: споживання питної води

Можна додати ще один, більш «непрямий» метод — через зміну обсягів споживання питної води в країні. Він дає не точну, а ілюстративну оцінку, але добре працює як додатковий аргумент.

Логіка водяного методу

1. Беремо довоєнну чисельність населення й середнє добове споживання води на особу.

   • До війни для домогосподарств в Україні типові оцінки коливалися в діапазоні 90–170 л на людину на добу.​

2. Беремо дані водоканалів / галузевої статистики про загальний обсяг подачі води населенню до 2022 року й після (наприклад, 2024).

3. Ділимо річний обсяг подачі води на умовні 120 л/добу на людину й отримуємо «водне населення» до та після.

4. Різницю між цими двома оцінками інтерпретуємо як суму:

   • людей, які виїхали за кордон;

   • людей на окупованих територіях;

   • людей без централізованого водопостачання через руйнування інфраструктури.

Через те, що війна сильно б’є по мережах (удари по інфраструктурі, відключення електроенергії, перехід частини домогосподарств на колодязі, свердловини тощо), чисто «водяний» розрахунок завжди дає верхню оціночну межу міграції.

Приклад розрахунку (умовні числа)

Щоб показати методику, можна використати умовні, але реалістичні цифри:

1. Припустимо, що:

   • у 2021 році водоканали подавали населенню 2,0 млрд м³ води на рік;

   • у 2024 році — 1,2 млрд м³ (мінус 40% через відʼїзд людей, руйнування, окупацію та економію).

2. Переводимо це в «кількість людей» при 120 л/добу:

   • 120 л/добу = 0,12 м³/добу ≈ 43,8 м³ на рік на людину.

   • «Водне населення» 2021 року: 2,0 млрд м³ / 43,8 м³ ≈ 45,7 млн осіб (верхня оцінка, бо сюди «зашумлені» втрати, витоки тощо).

   • «Водне населення» 2024 року: 1,2 млрд м³ / 43,8 м³ ≈ 27,4 млн осіб.

3. Різниця: 45,7 – 27,4 ≈ 18,3 млн.
   Зрозуміло, це не «18 млн емігрантів», а суміш:

   • виїхалих за кордон;

   • жителів окупованих територій;

   • тих, хто втратив доступ до центрального водопостачання й перейшов на альтернативні джерела;

   • плюс скорочення втрат у мережах, зміна тарифів і поведінки споживачів.

Щоб отримати більш реалістичну оцінку міграції, треба «відчистити» частку, що припадає на окуповані території та чисто інфраструктурні втрати. Якщо, умовно, ми припускаємо, що половина падіння споживання — це війна з інфраструктурою та окупацією, а половина — реальне зменшення кількості людей, то:

• «Водний мінус людей» ≈ 18,3 млн × 0,5 ≈ 9 млн.

Це добре лягає в демографічний діапазон 7–9 млн «зниклих» із населення України після 2022 року, який ми обговорювали раніше.

6. Метод житлового будівництва: індикатор попиту на населення

За даними Держстату України, загальна площа прийнятих в експлуатацію житлових будинків у четвертому кварталі змінювалася так:

• 2021-Q4: 11,4 млн кв.м (довоєнна база)

• 2022-Q4: 7,1 млн кв.м (–37,8%)

• 2023-Q4: 7,4 млн кв.м (–35,4%)

• 2024-Q4: 9,8 млн кв.м (–14,6%)

Логіка розрахунку

Обсяги нового будівництва прямо залежать від:

1. Кількості населення (попит на житло)

2. Купівельної спроможності

3. Інвестиційного клімату

4. Наявності будівельників

Падіння на 35–38% у 2022–2023 роках відображає комбінацію всіх факторів. Якщо припустити, що 40–50% цього падіння припадає безпосередньо на скорочення населення (міграція + демографія), то:

Песимістичний сценарій (50% падіння через міграцію):

• 35–38% падіння × 0,5 = 17–19% населення

• На базі 41 млн = 7–8 млн осіб виїхали

Оптимістичний сценарій (40% падіння через міграцію):

• 35–38% падіння × 0,4 = 14–15% населення

• На базі 41 млн = 6 млн осіб виїхали

Переваги методу

• Офіційна державна статистика, відносно надійні дані

• Будівництво — чутливий індикатор економічної активності й населення

• Показує тренд: часткове відновлення до –14,6% у 2024 році вказує на стабілізацію або повернення частини людей

Обмеження

• Складно відокремити вплив міграції від інших факторів (інвестиційний спад, зміна пріоритетів, відтік будівельників)

• Потребує припущення про частку впливу міграції (40–50%)

• Будівництво реагує з лагом на зміни населення

Висновок: Метод будівництва дає діапазон 6–8 млн осіб, що добре узгоджується з іншими підходами (біженці + демографія + водоспоживання).

Висновок

Попри різні методики підрахунку, всі незалежні підходи сходяться в одному порядку величини: з 2022 року за кордон виїхали приблизно 6–8 мільйонів українців, а верхня оцінка може сягати 9 мільйонів залежно від інтерпретації демографічних втрат. Різниця між цифрами зумовлена тим, чи рахуються лише офіційно зареєстровані біженці, чи всі люди, які фактично проживають за кордоном через війну.