Що краще, фуганок чи рейсмус. Вибирай інструмент разом з нами!

У тих, хто в деревообробці та столярці новачок, викликає багато питань і плутанини щодо рейсмусів та фуганків. І дійсно, навіть дивлячись відео, людині важко зрозуміти яка між ними різниця. Адже результат обробки і тим, і іншим верстатом здається однаковим - рівна поверхня дерев'яної заготівлі. Тому ми постараємося коротко і дохідливо пояснити, які завдання виконують ці два прилади та як вони влаштовані. А ще розглянути рейсмусно-фугувальний верстат, його особливості роботи і можливості.

Що таке і для чого фуганок

Фугувальний верстат потрібен для прямолінійного стругання площинних дерев'яних деталей. Його робочий вузол - круглий ножовий вал з декількома ножами, що переміщує заготівлю по горизонтальному робочому столу. Опускаючи його, встановлюють глибину знімання стружки за один прохід. При цьому відбувається обтісування нижнього боку заготівлі до ідеально рівного. Паралельний упор, що дозволяє розміщувати деталь під потрібним кутом до леза та барабана, надає сторонам заготівки і кромкам правильну рівну форму.

У деревообробному циклі фуганок використовують першим. Після нього заготівку відправляють на рейсмус, за допомогою якого вже вирівняну дошку доводять до потрібної товщини. Обидві машини працюють в парі і взаємно доповнюють одна одну.

Що таке і для чого рейсмус

Основна функція рейсмуса - калібрування дошок по товщині. Пропускаючи дошку через нього, ви отримуєте начисто оброблену поверхню з паралельними сторонами та заданою товщиною по всій довжині.

Ріжучий інструмент - ножовий вал, однак на відміну від фуганка, він розташований зверху від матеріалу, який відповідно обробляє верхню площину заготівки, а не нижню. Таким чином рейсмусовий пристрій калібрує її за товщиною.

Який верстат «головний»?

Фуганок і рейсмус мають різні можливості: фуганок може вирівняти базову площину заготівлі, але не може відкалібрувати виріб по товщині. Рейсмус здатен надати заготівці необхідну товщину, але не зможе вирівняти її сторону, якщо тільки одна зі сторін вже не була рівною до використання рейсмуса.

Для будинку досить можливостей одного рейсмусового верстата. Якщо майстер працює з більш-менш підготовленими дошками. Опцій портативного рейсмуса вистачить, щоб згладжувати помірні нерівності або невеликі деформації. Купувати фугувальний верстат доцільно, коли працюють в серйозних масштабах і мають справу з великим об'ємом необробленої деревини. Але в багатьох випадках можна обійтись лише одним пристроєм.

Два в одному, який придбати?

Для якихось типів робіт фугувальний верстат може бути замінений ручним електрорубанком. Але для майстерень, де обробка деревини поставлена на потік, існує ще один варіант уникнути покупки двох пристроїв - придбати комбінований варіант: популярний рейсмусно-фугувальний верстат, який поєднує в собі обидва способи обробки та забезпечує високу якість і точність операцій.

На що звернути увагу при виборі фуговально-рейсмусового верстата

1. Потужність мотора. Для виконання побутових задач досить потужності в 1,5-2 кВт.
2. Швидкість обертання валу. Для роботи з деревом досить швидкості обертання в 5000-10000 обертів за хвилину.
3. Глибина стругання. Як правило, пристрій може зняти з заготівки шар деревини товщиною не більше 3 мм за один прохід.
4. Максимальні розміри виробів. Товщина заготовок, з якими працює фуговально-рейсмусовий верстат, зазвичай коливається в межах від 5 до 160 мм. Гранична ширина оброблюваних деталей зазвичай не перевищує 304, 318 або 330 мм.
5. Швидкість автоподачі. Електродвигун у фуговально-рейсмусовому верстаті не тільки крутить стругальний вал, але і рухає саму заготовку, обертаючи вальці. Висока швидкість подачі означає також високу швидкість обробки деталей. Цей параметр може дорівнювати 4-9 м/хв.
6. Кількість ножів. Робочий інструмент верстата - двоє ножових валів в які встановлюють від 2 до 4 ножів, проте зараз на ринку можна зустріти моделі з багатьма маленькими ножами.
7. Тип ножів. Вони в фуговально-рейсмусових верстатах можуть бути одноразовими або «під заточку». Перші після використання просто змінюють. Другі потрібно виправити та відкалібрувати, щоб вони знову могли робити свою роботу. Перший варіант, звичайно, зручніше, зате другий - набагато економічніший.
8. Матеріал вальців. Вальці, які протягують деталь через механізм верстата, можуть бути зроблені з чорної гуми (недорогий, але не рекомендований варіант), поліуретану (непоганий, хоча прослизає) або сталі (рифлені сталеві вальці не прослизають, але можуть залишати на деревині позначки).
9. Стружкоприймач: необов'язкове, але корисне доповнення. Тут прослідкуйте, щоб діаметр труби підходив до всієї системи пиловидалення.
10. Призначення верстата. Багато поділяють верстати на побутові, напівпрофесійні та професійні. Пристрої для домашнього застосування коштують дешевше, але на довгу безперервну роботу вони зазвичай не розраховані. А ось професійні моделі відрізняються високою надійністю і продуктивністю, хоча і програють за ціною апаратів для будинку.