Покриття. ДБН Б.2.2-5:2011. Благоустрій територій
ДБН Б.2.2-5:2011. Благоустрій територій
Розділ 9. Вимоги до проектування елементів благоустрою Пункт 1. Покриття 9.1.1 Для благоустрою треба використовувати такі види покриття: тверді (капітальні) – монолітні або збірні, що виконуються з асфальтобетону, цементобетону, природного або штучного каменю тощо; "м'які" (некапітальні) – такі, що виконуються з природних або штучних сипучих матеріалів (пісок, щебінь, гранітні висівки, керамзит, гумова крихта тощо), що знаходяться у природному стані або у сухих сумішах, ущільнених або укріплених в'яжучим; газонні – такі, що виконуються за спеціальними технологіями підготовки та посадки трав'яного покрову; комбіновані – сполучення покриттів, вказаних вище (наприклад, плитка, утоплена в газон тощо). Покриття дитячих та спортивних майданчиків треба виконувати із природних сипучих матеріалів (пісок, щебінь, гранітні висівки тощо), газону. Заборонено використання гумової крихти, ущільнення сипучих в’яжучих, а також покриття плиткою цих об’єктів. 9.1.2 Вид покриття, що застосовується у проекті благоустрою, має бути міцним, ремонтопридатним, екологічним, не допускати ковзання. Вибір видів покриття треба здійснювати відповідно до їх цільового призначення: твердих – з врахуванням можливих граничних навантажень, характеру і складу руху, протипожежних вимог; "м'яких" – з урахуванням особливостей окремих територій (дитячих, спортивних майданчиків, майданчиків для вигулу тварин, прогулянкових доріжок тощо), газонних і комбінованих – як найбільш екологічних. 9.1.3 Тверді види покриття повинні мати шорстку поверхню з коефіцієнтом зчеплення в сухому стані не менше ніж 0,6, в мокрому - не менше ніж 0,4. Заборонено застосування як покриття кахельної, метласької плитки, гладких або відполірованих плит з штучного і природного каменю на території пішохідних доріжок та тротуарів, в наземних і підземних переходах, на ступенях сходів, майданчиках крилець входу до будівель. 9.1.4 Похил поверхні твердих видів покриття повинен забезпечувати відведення поверхневих вод – на вододілах за наявності системи дощової каналізації він має складати не менше ніж 4 ‰, за відсутності системи дощової каналізації - не менше ніж 5 ‰. Максимальні похили треба визначати залежно від умов руху транспорту і пішоходів, але не більше ніж 8% (1:12). 9.1.5 На території населеного пункту всі перешкоди (уступи, ступені, пандуси, дерева, освітлювальне, інформаційне і вуличне технічне обладнання, а також край тротуару в зонах зупинок громадського транспорту і переходів через вулицю) треба виділяти смугами уніфікованого тактильного та контрастного по краю покриття. Тактильне покриття повинне починатися на відстані не менше ніж за 0,8 м до перешкоди, краю вулиці, початку небезпечної ділянки, зміни напряму руху тощо. Якщо на тактильному покритті є подовжні борозенки шириною більше ніж 0,015 м і завглибшки більше ніж 0,006 м, їх не можна розташовувати уздовж напряму руху. 9.1.6 Для дерев, розташованих у мощенні, за відсутності інших видів захисту (пристовбурних грат, бордюрів, периметральних лавок тощо) передбачають виконання захисних видів покриттів в радіусі не менше ніж 1,5 м від стовбура: щебеневе, галькове, «стільники» із засіванням газону. Захисне покриття виконують вище за покриття пішохідних доріжок і тротуарів. 9.1.7 Роботи з поновлення покриття проїжджої частини доріг та тротуарів треба виконувати протягом 48 годин незалежно від сезону з метою забезпечення безаварійного руху автотранспорту та механізованого прибирання. | |
| Просмотров: 3606 | | |
Коментарі до Покриття. ДБН Б.2.2-5:2011. Благоустрій територій, обговорення та відгуки: | |