Главная » Каталог статей » ДБН

Методи розрахунку енергоефективності будівель згідно з ДСТУ Б EN ISO 13790:2011 «Енергоефективність будівель»

Актуальність теми
В грудні 2010 року Верховна Рада України ратифікувала Договір Європейського Енергетичного співтовариства (ЕCT), згідно з яким Україна стала учасником Договору та взяла на себе зобов'язання щодо виконання Директив Європейського Економічного Союзу з питань енергетики, енергозбереження та відновлювальних енергоресурсів. Щодо енергозбереження в будівлях існує Директива 2010/31/ЄЕС про енергетичні характеристики (енергетичне функціонування) будівель (EPBD) [1], згідно з якою серед інших вимог є необхідність розроблення та прийняття методології розрахунку енергоефективності будівель на національному рівні. Згідно з [1] енергетична ефективність будівель повинна визначатися на базі розрахункової або фактичної річної енергії на задоволення різноманітних потреб, пов'язаних з її типовим використанням у будинку. До вказаних потреб повинні буди віднесені потреби у енергії на опалення та охолодження для підтримування заданої температури, а також потреби у енергії на гаряче водопостачання.

До недавно відповідних постанов, які б підтримували впровадження проекту Закону [2] відносно методології розрахунку енергоефективності будівель, в Україні не було підготовлено.

Існуючі методики щодо визначення показників енергоефективності будівель, які визначені нормативними документами [3, 4], враховують лише річні енергопотреби будівель на опалення і не беруть до уваги витрати енергії на охолодження та підготовку гарячої води.

У ЄС серед різноманітних існуючих стандартів розрахунку енергоефективності будівель Європейського Комітету по стандартизації центральне місце займає один стандарт, який пов'язує більшість стандартів в логічну послідовність етапів розрахунку – EN ISO 13790 [5]. Україна не пішла окремим шляхом і не стала розробляти самостійну методику, а прийняла національний стандарт ДСТУ Б EN ISO 13790 [6], що має ступінь відповідності ідентичний (IDT) до міжнародного стандарту [5].

Однак стандарт EN ISO 13790 [5] для національних органів, відповідальних за нормування, надає багато варіантів методик розрахунку показників енергоефективності будівель з метою визначення методології (ій) національного розрахунку, яких може бути декілька залежно від цілі застосування, що має вирішуватися національними органами влади. Вищевказана інформація говорить про те, що національні органивлади повинні розробити набір норм або стандартів з метою створення та забезпечення необхідної методологічної бази для проведення розрахункової оцінки.

ДСТУ надає два основні типи методик розрахунку енергоспоживання на опалення та охолодження:
– квазістаціонарні методи, за якими тепловий баланс розраховують протягом досить тривалого часу (зазвичай один місяць чи цілий сезон), що дозволяє прийняти до уваги динамічні ефекти за емпірично визначеним коефіцієнтом використання надходжень та/або втрат;
– динамічні методи, за якими тепловий баланс розраховують за короткотривалими часовими періодами (зазвичай одна година), беручи до уваги обсяг тепла, що акумулюється в, або вивільняється від масиву будинку.

ДСТУ Б EN ISO 13790 охоплює три різні типи методу:
– повністю визначений місячний квазістаціонарний розрахунковий метод (плюс, як спеціальна можливість, сезонний метод);
– повністю визначений спрощений динамічний погодинний розрахунковий метод;
– методики розрахунку для детальних (наприклад погодинних) динамічних методів моделювання.

Методики для використання більш детальних методів моделювання забезпечують сумісність та узгодженість між застосуванням різних типів методу. Стандарт визначає загальні правила для граничних умов та вхідних фізичних даних, незалежно від обраного розрахункового підходу.

Аналіз описаних в ДСТУ Б EN ISO 13790 методів показує, що за жодним із них провести повних розрахунок від введення вихідних даних до отримання результату неможливо. Це обумовлюється необхідністю розроблення національної
методології розрахунку та прийняття відповідних рішень на національному рівні. Перш за все на національному рівні потрібно також визначити, які послуги в будинку необхідно включати в розрахунок споживання енергії, а саме:
• опалення;
• охолодження;
• осушування;
• вентиляція;
• зволоження;
• гаряче водопостачання;
• освітлення;
• інші послуги (як опція).

Вибір послуг, які будуть включені в оцінку енергетичної ефективності будинку, відповідно буде мати вплив на те, наскільки комплексною буде методологія розрахунку. Водночас, при виборі тієї чи іншої послуги необхідно брати до уваги, що ДСТУ Б EN ISO 13790 не покриває усіх положень розрахунку. Для цього у європейській нормативній базі є окремі стандарти, що потребують введення в нормативну базу України.

Висновки
Проведений аналіз методів розрахунку енергоефективності будівель, наведених у ДСТУ Б EN ISO 13790 показує, що визначені методи у наявному описанні не можуть бути використані кінцевими споживачами (проектувальниками) у своїй професійній діяльності. На цей момент державні органи влади повинні прийняти рішення щодо вибору квазістаціонарного чи динамічного методу, і якщо квазістаціонарний, то місячний чи квартальний. Цей вибір буде мати величезний вплив на всю наступну роботу, а також визначить перелік супровідних європейських стандартів, що мають відношення до обраного методу та повинні бути прийняті у найближчій перспективі.

Автори статті вважають, що найбільш прийнятним для України буде прийняття до застосування квазістаціонарного місячного методу при спрощеному підході для розрахунку енергетичної ефективності всіх типів будинків.

1. Directive 2010/31/EU of the European Parliament and of the Council of 19 May 2010 on the energy performance of buildings [Електронний ресурс] /The European Parliament and the Council of the European Union // Official Journal of the European Union. – 2010. – 18.6. – P. L 153/13–L 153/35. – Режим доступу: http://www.energy.eu/directives/201031EU.pdf.
3. ДБН В.2.631:2006. Конструкції будинків та споруд. Теплова ізоляція будівель [Текст]. – На заміну СНиП ІІ379; чинний від 20070401. – К.: Мінбуд України, 2006. – 64 с. – (Державні будівельні норми України).
4. ДСТУН Б А.2.25:2007. Проектування. Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції [Текст]. – Уведено вперше ; чинний від 20080701. – К.: Мінрегіонбуд України, 2008. – 44 с.– (Державний стандарт України).
5. EN ISO 13790:2008. Energy performance of buildings – Calculation of energy use for space heating and cooling [Текст]. – Brussels: CEN, 2008. – 162 p.
6. ДСТУ Б EN ISO 13790:2011. Енергоефективність будівель. Розрахунок енергоспоживання при опаленні та охолодженні [Текст]. – На заміну ГОСТ 2662985; чинний з 01.01.2013. – К.: НДІБК, 2011. – 229 с. – (Державний стандарт України).
7. ДСТУН Б В.1.127:2010. Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія [Текст]. – Уведено вперше (зі скасуванням в Україні СНиП 2.01.0182 і таблицю 2 ДСТУ Н Б А.2.25:2007); чинний з 01.11.2011. – К.: Мінрегіонбуд України, 2011. – 124 с. – (Державний стандарт України).
Категория: ДБН | Добавил: admin (2013-11-01)
Просмотров: 6304 | Теги: енергоефективність будівель, динамічний метод, енергоспоживання, квазістаціонарний метод, охолодження, опалення | Рейтинг: 4.0/1

Коментарі до Методи розрахунку енергоефективності будівель згідно з ДСТУ Б EN ISO 13790:2011 «Енергоефективність будівель», обговорення та відгуки: