Межень

фаза водного режиму річки, що повторюється щороку в одні й ті самі сезони та характеризується невеликою водністю, яка створюється внаслідок зменшення живлення річки (ДСТУ 3517).

Межень обумовлена періодами сухої або морозної погоди, коли водність річки підтримується в основному живленням підземними водами при сильному зменшенні або припиненні поверхневого стоку.

У помірних і високих широтах розрізняють літню і зимову межені (до зимової межені відносять маловодний період з наявністю льодових явищ). На річках, де відсутні осінні паводки, виділяють літньо-осінню межень, об’єднуючи літній та осінній сезони.

У зонах надлишкового і достатнього зволоження річки зазвичай мають стійке підземне живлення, яке забезпечує достатньо високий стік в літню межень. У зимовий період малі річки цих зон можуть перемерзати до дна.

У зоні недостатнього зволоження, навпаки, річки в літню межень зазвичай мають менший стік, ніж в зимову; малі річки в цій зоні в літню межень можуть пересихати.

Межень - фаза водного режима реки, ежегодно повторяющаяся в одни и те же сезоны, характеризующаяся малой водностью, длительным стоянием низкого уровня воды и возникающая вследствие уменьшения питания реки.