УЗГОДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА В УКРАЇНІ

Проектна документація - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію будівель і споруд (далі - об'єктів) цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення (далі - будівництво) регулюється нормами ДБН А.2.2-3 .

Право на розробку проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проектувальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно із законодавством. Проектні та вишукувальні роботи виконуються на підставі договорів (контрактів), які укладаються між замовником і проектувальником. Дані договору можна укладати на виконання передпроектних робіт, комплексу проектних робіт, вишукувальних робіт, окремих стадій та розділів проекту.

Порядок розробки проектної документації

Проектування об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних. Вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектно-вишукувальних робіт. До складу вихідних даних належать:

• архітектурно-планувальне завдання (АПЗ);
• технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ);
• завдання на проектування;
• інші вихідні дані (перелік цих даних наведено в ДБН склад проектної документації).

Крім того, замовникові необхідно попередньо вирішити питання із землею: або отримати її у власність, або взяти в оренду, або отримати акт вибору майданчика «траси» чи акт обстеження майданчика. Місця розташування об'єктів визначаються місцевими органами містобудування та архітектури на підставі дозволу на будівництво виконавчих органів місцевого самоврядування, а також затверджених чинних містобудівних документів.

АПЗ та ТУ

АПЗ та ТУ надаються замовникові в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328. Завдання на проектування замовник складає сам або доручає проектувальнику за окрему плату. Для розробки та отримання АПЗ на нове будівництво (реконструкцію) замовник подає заявку в Головкиївархітектуру.

ТУ - це комплекс умов і вимог до інженерного забезпечення об'єкта архітектури, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі: водопостачання, каналізація, тепло-, енерго-, газопостачання, радіофікація, зовнішнє освітлення, відведення грунтових вод, телефонізація, телебачення, диспетчеризація , пожежна охорона тощо Перелік технічних умов щодо інженерного забезпечення конкретного об'єкта архітектури визначається в АПЗ. Виконання технічних умов є обов'язковим для всіх замовників, проектувальників та будівельників. ТУ повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення проектованого об'єкта.
У технічних умовах вказується термін їх дії згідно з нормативним терміном проектування та будівництва. У випадку, коли будівництво не може бути завершено у визначений термін, замовник повинен продовжити, до їх закінчення, технічні умови у тій організації, яка їх видала. Якщо замовник не звернувся з мотивованим проханням про продовження ТУ, то вони втрачають силу.

Замовник може отримати ТУ одним з передбачених порядком способів:

• звернутися до ГоловАПУ;
• доручити отримання ТУ спеціалізованої (проектної) компанії, яка за відповідну плату за півтора-два місяці збере необхідні документи;
• отримати документи своїми силами, але це може зайняти багато часу (хоча і обійдеться в набагато меншу суму).

Стадії проектування

До складу проектної документації входить: ескізний проект (ЕП); техніко-економічне обгрунтування (ТЕО); техніко-економічний розрахунок (ТЕР); проект (П); робочий проект (РП); робоча документація (Р).

Все це разом називається стадіями проектування. У залежності від категорії складності об'єкта проектування може здійснюватися в одну, дві або три стадії. Визначення складності об'єкта відноситься до компетенції замовника і проектувальника.

Замовник може доручити проектувальникам виконати будь-які передпроектні роботи щодо розміщення об'єкта на будь-якій території без спеціальних дозволів і погоджень (за винятком зон з особливим охоронним режимом). Такі передпроектні роботи не можуть бути стадією проектування і підлягають тільки розгляду та схваленню замовником і органами містобудування та архітектури. Склад, обсяг і вартість цих робіт визначаються відповідним договором (контрактом).

Ескізний проект (ЕП)

ЕП розробляється для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень об'єкта, підтвердження можливості створення об'єкта цивільного призначення.
У складі ЕП для обгрунтування прийнятих рішень за завданням замовника можуть додатково виконуватися інженерно-технічні розробки, схеми інженерного забезпечення об'єкта, розрахунки кошторисної вартості та обгрунтування ефективності інвестицій, у разі проектування об'єкта у кварталі існуючої забудови - містобудівне обгрунтування розміщення об'єкта.

ЕП розробляється на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

При розробленні ЕП та визначенні його складу слід керуватись "Положенням про ескізний архітектурний проект", затвердженим наказом Держбуду України від 23.10.91 № 51-839/1. ЕП після погодження органами містобудування та архітектури, схвалення при тристадійному проектуванні або затвердження при двостадійному проектуванні інвестором є підставою для розробки наступної стадії.

Техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) і техніко-економічний розрахунок (ТЕР)

ТЕО розробляється для об'єктів виробничого призначення, які потребують детального обгрунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об'єкта.
ТЕР застосовується для технічно нескладних об'єктів виробничого призначення.
ТЕО і ТЕР розробляються на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

Проект (П)

Проект розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників на підставі завдання на проектування, вихідних даних та схваленої при тристадійному проектуванні попередньої стадії.
Проект після погодження та затвердження є підставою для розробки наступної стадії проектування. Склад та зміст розділів П можуть уточнюватися і доповнюватися замовником у завданні на проектування залежно від призначення та складності об'єктів.

Робочий проект (РП)

РП розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення). РП застосовується для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового застосування.

РП є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної та робочих креслень. Затверджувальна частина підлягає погодженню, експертизі та затвердженню, а робочі креслення розробляються для будівництва об'єкта. Затверджувальна частина складається з пояснювальної записки, виконаної у скороченому по відношенню до проекту обсязі, визначеному залежно від виду будівництва і функціонального призначення об'єкта, кошторисної документації, розділу організації будівництва та креслень. До складу пояснювальної записки має входити розділ ОВНС (оцінки впливу на навколишнє середовище).

Робоча документація (Р)

Стадія Р розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт на підставі затвердженої попередньої стадії (іноді можливі винятки). До її складу входять робочі креслення. Обсяг та деталізація робочих креслень мають бути доведені до мінімально необхідних обсягів.
Після затвердження П, ЕП, ТЕР за рішенням замовника робочі креслення можуть розроблятись підрядником чи іншим проектувальником, що одержали в установленому порядку право на відповідний вид діяльності, із залученням авторів або за їх письмовою згодою на виконання робочих креслень іншими виконавцями з дотриманням авторських рішень затвердженого П, ЕП, ТЕР та додержанням авторських прав.
По окремих особливо складних об'єктах проектувальник при виконанні робочої документації може здійснювати додаткові розробки, які не передбачені нормативними документами і уточнюють матеріали проекту. Необхідність зазначених розробок визначається замовником. Для об'єктів виробничого призначення до складу вихідних даних повинні входити також відомості про потреби в енергоресурсах, обслуговуючих майданчиках та охороні обладнання.

Узгодження, експертиза та затвердження ПД

ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП (затверджувана частина) погоджуються з місцевими органами містобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання наміченої для відведення території, відповідності передбачених рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, містобудівної документації. На каже стадії погоджується напрямок мереж інженерних комунікацій. Затвердженню підлягає тільки одна стадія, визначена в АПЗ.

При наявності особливих умов розташування об'єкта (історичні зони міст, зсувонебезпечні території тощо) необхідно за вказівкою органів містобудування та архітектури (в АПЗ) погодити проектну документацію з відповідними організаціями. При виникненні спірних питань остаточне рішення приймає Держбуд України.
Робоча документація, виконана відповідно до затвердженої стадії, погодженню не підлягає, крім інженерних мереж, які погоджуються з місцевими експлуатуючими службами, ресурсопостачальними організаціями, якщо така вимога міститься у виданих ними технічних умовах.

ЕП, ТЕР, П, РП (затверджувана частина) до їх затвердження підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі згідно з законодавством незалежно від джерел фінансування будівництва. Комплексна державна експертиза проводиться службами Укрінвестекспертизи (порядок і умови її проведення регулюються Постановою КМУ № 483 від 11.04.2002 р.) як відповідальним виконавцем, із залученням представників органів державного нагляду з питань санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження. Об'єктам, які становлять ядерну та радіаційну небезпеку, крім зазначених видів експертизи, проводиться державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки.

Окремі проекти будівництва залежно від їх змісту та обсягу згідно з законодавством можуть не підлягати комплексній державній експертизі. Перелік об'єктів, затвердження проектів яких не потребує висновку комплексної державної експертизи, визначається Держбудом України. (Мінгрегіонстроем і Держархбудінспекцією)

Організації (служби, підрозділи), що виконували державну експертизу і видавали рекомендації, несуть відповідальність за експертні висновки, на підставі яких замовник приймає своє рішення про затвердження проектної документації. Відповідно до зауважень комплексної державної експертизи, які пов'язані з порушенням законодавства і нормативних вимог, замовник